Літературна ретро-екскурсія: “Незвіданий Франко”

“Який я декадент? Я син народа,

Що вгору йде, хоч був запертий в льох.

Мій поклик: праця, щастя і свобода,

Я є мужик, пролог, не епілог.”

27 серпня 2024 року виповнюється 168-ма річниця від дня народження Велета духу і думки,  славетного  сина українського народу Івана Яковича Франка.

Відзначаючи цю  подію  Міська Централізована бібліотечна система провела літературну ретро-екскурсію: “Незвіданий Франко.”

Розпочався маршрут із Вічевого Майдану. Далі екскурсійна  група рушила вулицею Галицькою, до вулиці Низова, на якій розташовується одна із найдавніших в Україні громадських лазень,  де у 1892 році Іван Франко разом із Михайлом Павликом провели таємне віче Русько-Української радикальної партії.

Протягом всієї екскурсії гід (бібліотекар абонементу ЦБ – Зіняк М.) розповідала всім, хто був присутній на екскурсії,  цікаві  та маловідомі факти з біографії Івана Яковича Франка.

У ході екскурсії гості  також мали змогу довідатися про історію  міста Івано-Франківська та його зв’язок зі славетним Патроном. А він таки був неабияким У 1880 році саме у Станіславівській  ратуші він провів одну ніч у  темниці, очікуючи свого  подальшого етапування. 

Історичні довідки перепліталися віршами Івана Франка, які читали бібліотекарки філій МЦБС: Дубовська Оксана (бібліотекарка читального залу ЦБ) та Малик Оксана (завідувачка бібліотеки-філії №9). Ця поезія долинала, наче на межі часів, дивним чином поєднуючи минуле та сьогодення.
А  парку Міцкевича  всіх зустріла Юзефа Дзвонковська (бібліотекар бібліотеки-філії №6 Христина Бакіна) – Друге палке та водночас трагічне кохання Івана Франка. Ця золотоволоса дівчина глибоко запала в душу.Полька із шляхетної родини припала до серця усім членам гуртка, до якого входив Франко. Привітна і розумна дівчина залишається для усіх неприступною. Відмова дівчини прикро образила Франка, лише потім він довідався, що Дзвонковська була хвора на туберкульоз. Рано чи пізно вона мала померти, тому вона не могла стати його дружиною. Відмовляла Юзефа і всім іншим, але лише Франкові відкрила істинну причину. Прожити їй судилося всього 30 років. Франко присвятив Юзефі Дзвонковській десять віршів. 

Завершальною  точкою  екскурсії  стала головна сцена бібліофесту “Франко єднає” на Вічевому Майдані.
Спадщина геніальних письменників завжди входить у скарбницю загальнолюдської культури. А Іван  Франко був видатною постаттю. Його твори мали по-справжньому світовий резонанс. Разом з тим він здобутки світової культури робив надбанням рідного народу.