Календарний інформер “Війна, яка сколихнула долі народів”

1 серпня 2019 року о 12:00 працівники абонементу ЦМБ (вул.К. Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради календарним інформером “Війна, яка сколихнула долі народів” інформували користувачів бібліотеки про непересічну дату в світовій історії – 105-ту річницю початку Першої світової війни (01.08. 1914р.).

Бібліотекар підкреслила, що перша світова війна 1914–1918 рр. стала переломною подією для світової історії, визначивши значною мірою подальший розвиток людської цивілізації. Крах засадничих цінностей ХІХ ст., радикальний перерозподіл світу та сфер впливу, падіння імперій і поява на їхніх руїнах новостворених держав, вихід на історичну арену нових геополітичних центрів світового тяжіння, незагоєні рани й реваншистські настрої, спричинені повоєнним устроєм, розпач від сподівань, яким не судилося справдитися, поглиблення гуманітарних проблем – все це принесла з собою Перша світова війна. Трагізм війни особливо проявився у тотальному характері, якого вона набула, та стрімкому падінні вартості людського життя. За своїми універсальними масштабами й демографічними втратами вона значно перевершила все, що відбувалося до неї у ході найбільших міжнародних воєнних конфліктів в історії людства.

Також бібліотекар наголосила, що Світова війна 1914–1918 рр. залишила глибокий слід і в історії України. Українські етнічні землі, розділені між Російською імперією та Австро-Угорщиною, будучи об’єктом геополітичних зазіхань ворогуючих сторін, на чотири роки перетворилися на театр запеклих бойових дій, а їх населення – опинилося по різні боки від лінії фронту. Через австро-угорські Галичину та Буковину і російську Волинь неодноразово прокотився страшний коток бойових дій. На згаданих українських землях відбулися одні з найбільших і найкривавіших за історію війни наступальних операцій: Галицька битва (1914 р.) і Брусиловський прорив (1916 р.), успішні для російської сторони; та стратегічний розвиток Горлицько-Тарновського прориву (1915 р.), де позитивний результат мали вже армії країн Четверного союзу. Протиборчі у війні країни активно використовували у своїй геополітичній стратегії «українське питання». На зайнятих воюючими сторонами українських землях були влаштовані окупаційні режими, надто далекі у реальній політиці від публічно проголошуваних ними поміркованих гасел. Разом з тим, під час Першої світової війни вперше у новітній історії майже всі землі сучасної України (за винятком Закарпаття), хоч і на короткий термін і без міжнародно-правової санкції (остання була справою повоєнного переділу кордонів за рішенням країн-переможниць), опинилися під владою та адмініструванням однієї держави – Російської імперії.

Перша світова війна принесла нові жахи і страшні випробування для населення країн, які перебували в її епіцентрі. Особливо болючим був цей рахунок на українських землях. До традиційних для будь-якої війни розорення і спустошення, інфляції та зростання цін, падіння виробництва споживчих товарів і зниження рівня життя населення, додалися превентивні арешти та інтернування запідозрених у неблагонадійності: русофілів та їм співчуваючих – до таборів на заході Австрії; українофілів – в адміністративне заслання до внутрішніх губерній Російської імперії. Небачених раніше масштабів набули практика санкціонованого взяття заручників і масових примусових виселень цивільного населення при відступі та з фронтової смуги. Подекуди такі виселення докорінно змінили пропорції етнічного складу населення окремих українських етнічних земель. Сотні тисяч добровільних біженців і примусових виселенців, які потребували хоч якогось облаштування в місцях свого перебування, становили одну з найгостріших гуманітарних проблем, породжених війною. Мобілізація до війська мільйонів чоловіків на українських теренах (щонайменше 500 тис. з них загинули): Російської імперії (від 3,5 до 4,5 млн) та Австро-Угорщини (не менше 300 тис.) призвела до сутнісних демографічних змін у структурі зайнятості населення, значно збільшивши серед працюючих частку жінок і підлітків.

Окрему інформацію бібліотекар надала присутнім стосовно нашого міста у період Першої світової війни. Вона підкреслила, що війна завдала місту дуже значних руйнувань, оскільки місто протягом цілого року знаходилось у прифронтовій смузі.

Воно двічі було окуповане російськими військами. (Вперше – 03.09. 1914 р. – 01.03 1915р., а вдруге – серпень 1916 – 27 липня 1917 р. Збереглися світлини, на яких російські козаки в центрі Станіслава). У проміжку між цими двома окупаціями влітку 1915 року Станіслав зайняли австрійські війська. Місто занепало.

Майже третину Станіслава з його будинками та міськими установами було знищені. Перша світова війна з її величезними жертвами, сотнями тисяч калік, біженців і примусових виселенців, продовольчою кризою, неефективністю урядів та влади взагалі – стала потужним каталізатором соціальних і національних революцій. А некерований стрімкий розвал, починаючи з літа 1917 р., шляхом самочинної демобілізації величезної російської армії призвів до фактичного всезагального озброєння, за якого «людина з рушницею» перетворилася на творця своєї долі, що особливо далося взнаки у роки визвольних змагань у формі анархії, отаманщини та «війни всіх проти всіх». Світова війна 1914–1918 рр. стала придатним ґрунтом, на якому мрії про Українську державу доволі вузької радикальної частини українофільських еліт по обидва боки російсько-австрійського кордону доросли за сприятливих внутрішньо- та зовнішньополітичних обставин до порядку денного практичної політики. Українці збагатились досвідом існування Української Народної Республіки часів Центральної Ради, Української гетьманської держави, Української Народної Республіки часів Директорії, Західно-Української Народної Республіки.

Увазі присутніх були запропоновані матеріали із книг:

• Адамович С. Станиславів у часи лихоліть Великої війни (191401918 рр.). – Івано-Франківськ, ЛІЛЕЯ-НВ, 2013. – 80 с.
• Гуржій О. І Славетні битви на теренах України. – Київ, Арій, 2012. – С.213-239;
• Ісаїв П. Історія міста Станиславова. – Івано-Франківськ, ЛІЛЕЯ-НВ, 2008. – С. 60-63;
• Нагаєвський І. Історія української держави двадцятого століття.- К.: Український письменник, -1993.- С.46- 64;
• Струмінський М. Історія міста Станіславова.- Івано-Франківськ, ЛІЛЕЯ-НВ, 2007. – С.41-45 та інші.

Учасники заходу – письменниця Марія Микицей, користувачі бібліотеки: Марина Сєдова (ГО “Молодіжна організація “СТАН”), Ірина Бандура, Жиленко Кароліна, Сковронська Мар’яна та інші.

Захід проведений для широкого кола користувачів. Відповідальна за підготовку та проведення – Кирста О. М.