Духовний путівник “Під покровом Богородиці”

13 вересня 2021 року бібліотекарі бібліотеки-філії № 3 (вул. Хоткевича,52а) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради напередодні великого свята Покрови пресвятої Богородиці завітали до 19 ліцею, щоб розповісти учням про історію та значення цього свята про традицію вшанування Матері Божої українським народом та провести віртуальну мандрівку святинями нашого краю, пов’язаними саме з Богородицею. 

Покрова Пресвятої Богородиці — християнське і народне свято, яке відзначається церквами східного обряду 14 жовтня. 

Свято Покрови має свою цікаву історію. За переказами, йому передувала подія, що відбулася 14 жовтня 910 року в місті Константинополі у Влахернському храмі, де зберігалася значима християнська реліквія – риза Богородиці. Жителі Константинополя були оточені ворожими військами і їхні життя опинилися під загрозою. Тоді громада міста зібралася і місцевому храмі і ревно молилися до Богородиці про поміч і захист. Разом з народом молився святий Андрій Юродивий. Під час молитви святий побачив у яскравому світлі Богородицю разом з Іваном Хрестителем і апостолом Іваном у святилищі храму. Марія довго молилася перед престолом, а потім зняла з голови велику хустку – омофор і широко розпростерла її над народом у храмі. Цим вона засвідчила свою поміч і опіку над людьми і цілим містом. Після цього вороги відступили.Чутка про це диво швидко поширилась містом і цей день почали вважати Днем особливого заступництва та милосердя Богородиці.

Покрова була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато храмів Покрови Пресвятої Богородиці. Жоден військовий похід не відбувався без ікони Покрови і навіть легендарний козацький бойовий вітрильний човен-чайка носив назву “Свята Покрова”.

Свято Покрови Пресвятої Богородиці вважається днем створення Української повстанської армії (УПА), а з 2014 року відзначається також як день захисників та захисниць України.

Надзвичайно важливим є це свято і в українській народній традиції: воно символічно завершує цикл польових робіт. В Карпатах це був останній день повернення пастуших отар з полонини.

До Покрови завершували сівбу озимих, тому у цей час розпочиналася пора весіль, котра тривала з невеликим перервами аж до Великодня.           

«Покрівонько, Покрівонько, покрий мені голівоньку як не хусткою, то онучею, бо дівкою вже надокучило”, —  з таким молитовним проханням зверталися до Богородиці дівчата, аби швидко і вдало вийти заміж.

Українське жіноцтво вважало Матір Божу покровителькою вишивання, саме після Покрови в рукодільниць з’являлося більше вільного часу для улюбленого заняття.

І нарешті, Покрова остаточно завершує осінні народні зустрічі та гуляння, які відбувались “на вулиці”, — з цього часу вечорниці та досвітки відбуваються в приміщенні:

«Настали жнива — лежить баба нежива, а прийшла Покрова —  стала й баба здорова». 

Те, як сильно вшановували заступництво Божої Матері українці, видно й за кількістю храмів Покрови пресвятої Богородиці. 

В Україні найстарішою церквою, яка названа на пошану цього свята, є Покровська церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 р. як фортеця.

Перлиною української архітектури вважаються Покровський собор Харкова, зведений у 1689 р. у стилі козацького бароко, та київська трибанна церква Покрови на Подолі, що зведена у 1766 році.

На Прикарпатті також є багато мальовничих місць, пов’язаних з Богородицею, які щороку відвідують тисячі людей, щоб долучитися до безцінних духовних надбань нашого краю. Лише про деякі з них ми коротко розповіли у відеопрезентації.

Напередодні канікул учні дізналися про свято, яке ми всі так любимо і відзначаємо на державному рівні, тепло поспілкувалися з бібліотекарями, з задоволенням переглянули книжкову виставку та виявили бажання знову завітати до бібліотеки, де є багато цікавих книжок і не лише про різні свята та звичаї.

Відповідальні за проведення: Якимечко В. А., Озарко М. М.