Година пам’яті “Чорнобиль – в серці України, а тінь його по всій землі”

Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає,
Годинник життя безупинно іде…
Лиш пам’ять, лиш пам’ять усе пам’ятає…
Олена Матушек

Чорнобиль… Для мільйонів українців та жителів країн пострадянського простору це слово назавжди закарбувалося у пам’яті, стало синонімом небезпеки, понівечених доль, невимовного жалю та довічного болю. Ця трагедія не тільки забрала життя та здоров’я тих, хто першим кинувся на боротьбу з лихом, вона і сьогодні нагадує про себе пустими населеними пунктами, землями, які на довгі роки виведені із господарського користування, тисячами скалічених душ. Увесь світ сколихнувся того трагічного дня – 26 квітня 1986 року, який назавжди увійшов в історію людства під назвою «Чорнобильська катастрофа».
Проходять роки після аварії на ЧАЕС, а біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.

До Дня пам’яті наслідків Чорнобильської трагедії 26 квітня 2017 року о 15 год. працівники бібліотеки-філії №1 (Вовчинецька,206)провели годину пам’яті “Чорнобиль – в серці України, а тінь його по всій землі”.
Чорнобиль – це наш біль і пам’ять. Бібліотекар згадала імена перших ліквідаторів аварії, розглянула фактори, які спричинили її та зачитала уривки з художніх творів на чорнобильську тематику, представлених на книжковій виставці “Чорнобиль:трагедія, подвиг, пам’ять”. Ми повинні радіти життю і не забувати за всіх рятівників, які відвели від нас страшну катастрофу. Нехай пам’ять про них буде вічна, як вічним є щорічне полум’я чорнобильських свічок.

Не допустимо більше нових Чорнобилів, не завдамо рідній землі мук і страждань!