Година з книгою “Осип Турянський «Поза межами болю. Дума пралісу: Вибране»

 22 лютого, відзначаючи 145-ту річницю від дня народження українського письменника й літературного критика О‌сипа Васи‌льовича Туря‌нського на Абонементі ЦМБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради представили користувачам його відомий роман «Поза межами болю” із книги: Осип Турянський «Поза межами болю. Дума пралісу: Вибране», яка вийшла в видавництві Видавничий центр “Академія” в 2015 році в серії “In crudo“ (безприкрас) > українське). Представляючи автора, бібліотекарка зацитувала слова польського письменника Яна Парандовського, про те, що Осип Турянський належав до тієї групи митців, які “призначені самим письменницьким інстинктом, вибирають перо серед кількох можливих засобів діяльності і, якщо воно було для них єдиною можливістю, відкладають його, як тільки виконають свою місію.”

Також бібліотекарка ознайомила користувачів з цікавими фактами життя і творчості Осипа Турянського (1880-1933), письменника, педагога, який деякий час вчителював в Рогатині (з 2025 р. – вчитель грецької мови в Рогатинській гімназії, співорганізатор видавництва “Журавлі”) та Тлумачі (із 2029 р. – викладач у Тлумацькій приватній гімназії). Серед цікавих фактів своєї розповіді, вона наголосила, що дата народження Осипа Турянського оплутана в тумані історії дослідницькими недоглядами. Краєзнавець-бібліограф села Оглядів (яке нині входить до складу Радехівської міської громади Львівської області і в якому народився письменник) якимось дивом зберіг церковну книгу народжень села, де зафіксовані за номерами помешкань родоводи місцевих жителів з останніх десятиліть XVlll до початку ХХ ст. Ось там і значиться, що Осип Турянський народився 2 лютого 1880 року, а не 22, як подають академічні видання й інтернет-ресурси.

Після навчання в сільській школі і класичній Львівській гімназії закінчив філософський факультет Віденського університету, здобув ступінь доктора філософії. Брав участь у студентському Товаристві “Січ”, працював кореспондентом часописів. У 1908 року дебютував як прозаїк, опублікувавши у віденському альманасі “Січ” добірку оповідань.

У 1910 році викладав українську мову у Перемишлянській гімназії. У 1914 році мобілізований до австрійського війська. У 1915 році потрапив у сербський полон…

Пережив виснажливий перехід засніженими Альпами, під час якого загинули десятки тисяч полонених!!!

Перебуваючи на італійському острові Ельбі, як інтернований офіцер австрійської армії, О. Турянський у таборах військовополонених 1917 року закінчує перший варіант роману «Поза межами болю” –  одного із кращих антивоєнних творів у світовій літературі. Ми добре знаємо романи: ”Смерть героя”, Р. Олдінгтона, “Прощавай, зброє!”

Е. Гемінгвея, “ На західному фронті без змін” Е.-М. Ремарка, і зовсім не знаємо, або мало знаємо нашого Осипа Турянського і його роман «Поза межами болю”. А він, направду, нічим не поступається вище згаданим романам, а поряд з ними визнаний одним із кращих творів світової літератури про Першу світову війну і “втрачене покоління”.

Особливо актуальний роман в сьогоденні, в час російсько-української війни.

На сторінках роману війна дивиться на нас не очима зброї, барикад чи військових маневрів, а внутрішньою драмою людської душі, промовляє не відлунням пострілів, а осколками болю.

У полі шикується не армія солдатів, а “Легіон почуттів”, що, взявши гору над силою природи, тріумфує свою перемогу в “країні духа”. Сюжет цієї “книги болю” вражає своїм трагізмом.

Узимку ”під ударом німецько-австрійського війська, серби покинули свій край і забрали з собою всіх бранців – 60 000 душ, та погнали їх на албанський “шлях смерті”. В Албанських горах, нетрях з голоду, холоду й душевного болю загинуло 45 000 бранців.

Убивши конвоїра, семеро полонених, серед них був і Осип Турянський, відійшли від “шляху смерті”… і зупинилися над проваллям. Більше 10 днів вони нічого не їли, сил іти далі не мав ніхто. Уникнути голодної смерті хоч комусь із них, можна було б, наважившись на неймовірне – канібалізм, а врятувати від замерзання міг лише вогонь із одягу, що звисає на обморожених і схудлих тілах. Жахливі думки про порятунок ціною людського життя чорним гайворонням кружляли над головами втікачів. У присмерках безнадії, і нестерпного болю вони розігрували трагедію душ і тіл: танцювали навколо багаття, розведеної із одягу тих, хто знесилений випадав із кола. Знову хтось падав, прирікши себе замерзати голим на снігу, а ті, хто ще тримався на ногах, продовжували танець за життя. Вистояти вдалося лише Осипу Турянському…

Роман «Поза межами болю” вийшов друком у Відні 1921р. українською і німецькою мовами.

Помер Осип Турянський 28 березня 1933 року у Львові, залишивши по собі глибокий слід у культурному спадку України. Його наукові й літературні пошуки досі залишаються актуальними, а особистість Турянського — важливою частиною української літературної традиції, яка продовжує надихати нові покоління дослідників і читачів.

Представлена сьогодні книжка є у фондах нашої книгозбірні і обов’язково прочитайте її, а якщо у вас уже зовсім не має часу чи можливості, то хоч подивіться однойменний фільм, знятий за його мотивами в 1989 р. (режисер – Я. Лупій).

Інформацію підготувала О.М. Кирста.