Вінок літературних ювілярів «Класики художньої прози – О. Кобилянська і Квітка – Основ’яненко»

    26 листопада 2023 року працівники бібліотеки-філії №4 (вул. Є. Коновальця, 132-А) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, підготували і провели вінок літературних ювілярів до визначних дат народження класиків. Ольга Юліанівна Кобилянська народилася 27 листопада 1863 p. у м. Гура-Гумора на Південній Буковині (нині м. Гура-Гуморулуй у Румунії) в родині службовця. У 1873—1877 pp. О. Кобилянська вчилася в початковій чотирикласній німецькій школі. Не маючи можливості вчитися далі, дальшу
освіту вона здобувала самостійно. З 1889 по 1891 р. О. Кобилянська жила в с. Димка Серетського повіту…

З іменем Ольги Юліанівни Кобилянської у прозі пов’язане опрацювання нової теми — долі освіченої дівчини, яка не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища. Письменниця гостро відчувала нерівноправне пригноблене становище
жінки в тодішньому суспільному житті, яку сковувало, за словами О. Кобилянської, "рабство родинне і рабство суспільне". У ті часи не було широкого доступу жінці до різних галузей праці, знань, мистецтва.. Серед літературної спадщини Ольги Кобилянської (1863—1942) — твори різного жанру: новели і оповідання, повісті, поезії в прозі, романи. Найвідоміші з них “Людина”; (1894), “Царівна”; (1896), “Земля”; (1902), “В неділю рано зілля копала”(1909) та інші. О. Кобилянська належала до представників нового напряму в літературі, що дав про себе знати на межі XIX—XX століть… Григорій Федорович Квітка народився 29 листопада 1778 р. в слободі Основа поблизу Харкова в дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім — Основ’яненко). Спочатку навчався вдома, а потім у Курязькій монастирській школі. У 1793 р. Григорій як дворянин був зарахований на військову службу, через чотири роки вийшов у відставку в чині капітана. У 1804 р. він став послушником монастиря, а наступного року повернувся на військову службу. У 1806 р. майбутній письменник подав у відставку, оселився в Харкові, став комісаром у народному ополченні. У 1812 р. він працював директором Харківського театру, збирав кошти на відкриття Харківської публічної бібліотеки. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843 р., похований у Харкові. Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко залишив по собі значну літературну спадщину: це комедії «Сватання на Гончарівці», — літературно-публіцистичні статті «жартівливі вірші «Шпигачки»; романи «Панхалявский», «повісті «Ганнуся», «Конотопська відьма», «Маруся», «Купований розум», «Пархімове снідання», «Перекотиполе», та інші. В художніх творах і публіцистичних статтях він послідовно проводив думку про обдарованість простого народу, пропагував ідею надання освіти простим людям.  Бібліотекарка ознайомила користувачів з життєвим і творчим шляхом письменників. Також, читачі мали можливість переглянути твори письменників  і матеріали, які представлені на книжковій виставці «Класики художньої літератури».
Запрошуємо у бібліотеку ознайомитися з творами класиків.

Відповідальна Тейсар С. С.