Відеопрезентація “Українець за духом” (до 130-річчя від Дня народження Василя Вишиваного)

“…мені хочеться працювати для України, і я працюю, доки матиму змогу”. (З останніх слів мемуарів Василя Вишиваного)

10 лютого виповнюється 130 років від Дня народження Василя Вишиваного, австрійського ексгерцога, Вільгельма Габсбурга-Лотрінґена,  представника однієї з монарших династій Європи, яка на початку ХХ століття стояла на чолі Австро-Угорщини. Його батько і старший брат претендували на польський монарший престол у разі розпаду імперії. Натомість Вільгельм ще раніше зробив вибір на користь українців і українства. З цієї нагоди в бібліотеці-філії №14 (вул. Олександра Довженка,12) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради підготовлена відеопрезентація “Українець за духом”, доповнена документальними матеріалами та публікаціями: “Габсбург Вільгельм Франц фон” в книзі Радевич-Винницький Я. Неукраїнці, яким вдячна Україна. – Львів: Апріорі, 2015. – С. 107- 117; “Україна стала для мене рідною і дорогою…” в книзі Юсип Д. Дзвони Чумацького шляху. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2007. – С. 38-47; віршами та спогадами Василя Вишиваного із сайту “Порохівниця”.

Політичний діяч, полковник легіону Українських січових стрільців та армії УНР, Вільгельм фон Габсбург свідомо став українцем, сподіваючись очолити новоутворену державу на українських землях. “До збруї! До збруї стрільці!/ Зірвіться, ламайте кайдани!”, – закликав своїх побратимів по зброї полковник УСС,  Василь Вишиваний 16 квітня 1918 року. Про ці події він залишив спогади “Українські січові стрільці з весни 1918 року до перевороту в Австрії”, а в 1921 році видав збірку поезій “Минають дні” з присвятою: “Борцям, що впали за долю України”. Після поразки визвольних змагань (1917-1921) Василь Вишиваний став емігрантом. Відень, Мадрид, Париж, Лондон – всюди він підтримував зв’язки з українською діаспорою, вів переговори з провідними політиками Європи про визнання України як держави. 1947 року секретна радянська служба СМЕРШ викрала його з Відня в Київ та судила за шпигунську діяльність. Відомо, що помер Вільгельм фон Габсбург у в’язничній лікарні та похований на Лук’янівському цвинтарі, проте місце поховання досі не відоме, як і багато біографічних фактів.

Відповідальна за проведення С.П. Араджіоні.