Літературна імпреза “Василь Шкляр: батько українського бестселера”

Сучасну українську літературу важко уявити без Василя Шкляра. Він – дуже цікава та навіть «містична» особистість. А його книги захоплюють настільки, що вже після прочитання перших сторінок розумієш – не відкладеш, доки не дочитаєш. Кожна його книжка стає бестселером. Успіх його романів приголомшливий: відзнаки, премії, гран-прі, постійні перевидання, переклади іноземними мовами. Шкляр є володарем багатьох літературних премій, але найдорожча з них — народна Шевченківська, яку автор отримав після того, як 2011 року відмовився прийняти з рук антиукраїнської влади присуджену йому Національну премію імені Тараса Шевченка. З культового «Чорного Ворона» («Залишенця») розпочалася давно очікувана екранізація романів «батька українського бестселера». 

10.06.2021 року на абонементі ЦМБ (вул. К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  відбулася літературна імпреза  “Василь Шкляр: батько українського бестселера”, якою презентували користувачам бібліотеки (як реальним, так і віртуальним) найвідоміші його книги.
Василь Шкляр філолог в квадраті, він почав своє навчання на філологічному факультеті в Києві, а закінчив вже у Єревані. Певний час був політичним журналістом, і за час своєї роботи у цій сфері встиг побувати в кількох «гарячих точках». Здобутий досвід та отримані враження потім виклав у своєму романі «Елементал» (2001).

В романі письменник, основуючись на реальних подіях, свідком яких йому довелося бути, розповідає про порятунок дружини Джохара Дудаєва – першого президента Чечні. Жінку ледве вдалося «вирвати з лап» російських спецслужб. І це було неймовірна операція на чолі з українським героєм. В 2001році  за роман «Елементал» письменник став лавлеатом першої премії «Коронації слова», в номінації «Роман”.

Роман „Залишенець. Чорний ворон“ викликав особливий резонанс. Він вийшов наприкінці 2009 року у видавництві „Ярославів Вал“ (Київ) і майже одночасно (під назвою „Залишенець“) — у видавництві „Клуб сімейного дозвілля“ (Харків). В основу покладено історичні документи, зокрема, з розсекречених архівів КДБ.
Робота над романом тривала майже 13 років.
Роман відтворює одну із сторінок української історії — боротьбу українських повстанців проти радянської влади у 1920-х роках.
Збулося Тарасове пророцтво: повіяв новий вогонь із Холодного Яру, і лицарі лісу освятили зброю на московського ката. Найзапекліші з них — залишенці — продовжили боротьбу навіть тоді, коли в Україні утвердилася диктатура чужинців і не було вже надії на визволення. Таким був загін отамана Чорного Ворона.
Це точно одна з найкращих книжок сучасної української літератури. Ця історія – не просто історія, це реалії тодішньої України, ця історія – це купа архівної роботи, нервової роботи. Більше того, ця книга – реалістичний екскурс в малесеньку частинку історії нашої країни, набагато кращий екскурс, ніж в підручниках, де більше теоретичного матеріалу. “Залишенець”, напротивагу, занурює в моторошний світ тих страшних буднів, який, на мою думку, набагато доступніший читачеві саме в художньому викладі, аніж в стандартному параграфі підручника. Таке враження, що кожна буква, кожне слово в цій книзі “дихає” Україною, патріотизмом і яка ж велика  сила того патріотизму в ній…

 «Троща» — роман про УПА, про перемогу людини над обставинами і над собою. Сам автор каже, що книга написана для того, аби показати світові, що українці не змирилися з режимом, і продовжують боротьбу, як і раніше. Для головного героя, вояка УПА, війна вже минула, проте боротьба не забулася. Та раптом він бачить на цвинтарі недавню могилу свого бойового товариша, і спогади наринають на нього з новою силою. «Свої» і «чужі», дружба та розбрат, кохання і зрада, помилування й помста, свобода й неволя… Перед його очима знов розгортаються бої та тривають допити, постають обличчя різних людей, та ніяк не з’являється личина зрадника…

Задум цього гостросюжетного роману письменник виношував цілих 20 років, але поштовх до написання отримав тоді, коли опинився в реанімації зі смертельним діагнозом. Та Василю Шкляру вдалося вижити, і роман таки був написаний. Про що він? Роман “Ключ” – це історія про Андрія Крайнього, високоосвіченого, розумного та інтелігентного журналіста, який втративши дах над головою, отримує у подарунок ключ від квартири власник якої незабаром зникає. Андрій розпочинає пошук власника, який заводить його аж у готель «Млин» де він розкриває цілу кримінальну історію, разом із своєю коханою Оксаною.Але ця «гра» у детектива виявляється дуже небезпечною. Оксану вбивають, Андрій потрапляє на лаву підсудних. Роман закінчується виправданням Андрія, який віддає ключ від загадкової квартири іншому у безнадії, а сам зникає.

У годину зневіри і краху надій мусиш зупинитися в пошуках точки опертя. За день до Чорнобильської катастрофи він звільнився з роботи і став непідлеглим митцем. Та чи можна звільнитися від свого минулого? Втекти від втраченого кохання, самотності й фатальних життєвих обставин? На цьому шляху він зустрічає незвичайну жінку, здатну зцілити душу й повернути жагу до життя. Але жереб знову кидає той-таки фатум.

В романі «Маруся» описаний історичний період, який є одним із найскладніших і найтрагічніших в історії повстансько-визвольної боротьби нашого народу. У 1919 році Україна перебуває між двох вогнів – денікінцями та червоною армією. На великій території йдуть запеклі бої, в яких беруть активну участь – Українська Галицька армія, яка до речі гарно описана в книзі, і нестримні козацькі загони, просякнуті анархічним духом боротьби.
Знову поринаємо у світ козаків, небезпеки, смерті, дружби, зради та кохання. Найбільше приваблює в цих історіях те, що вони справжні, про реальних людей та реальні події, які можна підтвердити історичними фактами. Гордість за таких предків переповнює нутро. Кожен із цих козаків – герой. Про це геройство потрібно говорити більше і частіше. Вивчати в школах, знімати фільми, читати книги. Такі люди народжені перемагати, однак зрада і недолугість керівництва, призводить до невдач та поразок. Історія родини Соколовських вчить нас не здаватися.
Маруся – це не тільки історія «про», але й історія «для». Для народження таких самих сильних постатей, які при важких зовнішніх умовах залишаються безкомпромісними. Не дивлячись на те, що подібна література наповнена смертю, вбивствами, які ідеологізуються, вона чітко дає зрозуміти – за що і в кого відбирають життя. В таких умовах по-іншому не вижити, або ти або тебе. Сцени битв у Шкляра часто мають магічний характер, коли безстрашні воїни мчать на своїх вірних конях на зустріч смерті, повз них свистять кулі, хтось падає від вибуху гранати, але жодна рука не здригнеться, а лише ще дужче рине в бій, за полеглих братів.
Кохання. Звичайно в таких історіях є місце для кохання. Моментами трагічного, моментами щасливого, але ніколи не зайвого.
Тираж роману «Маруся» – 39 000 примірників. Автор працював над ним 4 роки й 2014 року він побачив світ.

«Характерник» — найдивовижніший роман Василя Шкляра.

У другій половині ХVІІ століття в Запорозькій Січі сталася неймовірна подія, яку зафіксовано в архівах тодішньої Московії і яку не оминув увагою жоден доскіпливий хроніст козаччини. Та особливого чару ця пригода набуває під пером письменника, що на основі документальних джерел творить яскраву історичну реальність з життя «лицарів списа і шаблі». Кошовий Сірко, кинувши виклик самому цареві, розпочинає велику, вкрай небезпечну гру з Москвою. І треба зробити неможливе, аби в цьому поєдинку зберегти козацьку честь і гідність матері Січі. Хто просуне голову в пащу скаженого звіра?

Таємнича містика, відверта еротика, божевільна кримінальна історія… Анастасія ніколи не була вірна своєму чоловіку, а невдовзі після його загадкової смерті отримала приголомшливу звістку: її призначення — народити для світу диявола. Жінка мало не збожеволіла, та її коханець, отець Серафим, обіцяє не допустити до гріха. Але здається, ніби він у змові з нечистою силою…

Роман «Тінь сови» — найгуманніший з усіх написаних Шкляром.Неймовірна історія: і кохання, і велич природи, і переосмислення життя та цінностей, і біль, і смерть… Кохання та журба, на жаль, часто ходять поруч… Життя Катерини і Степана сповнене любові та світлої поезії. І коли приходить біда – як тінь сови, що вони побачили перед весіллям, – заради спокою дружини Степан ладен пожертвувати всім. Смерть сильніша за кохання? Мабуть, навпаки… Непідвладна часу історія кохання, що надихає та дає надію. Кохання, яке перетворюється на легенду…

Одна з останніх книг Василя Шкляра – роман «Чорне сонце», був виданий у 2015 році. Письменник, як активний громадський та політичний діяч, не міг залишитися осторонь подій, що відбуваються на Сході нашої країни. Книга «Чорне сонце» – це розповідь про трагічні події з позиції бійців полку «Азов», розповідь про тих, хто ціною свого життя боронив і боронить незалежність своєї Батьківщини.

Хто і навіщо затягує криваву драму? Чому гинуть найкращі? Чому місцеві вважають своїх визволителів ворогами? Яким наш герой бачить майбутнє Вітчизни? Глибока, сповнена смутку, болю й надії оповідь хлопця, якого честь і сумління змусили взяти до рук зброю.
Емоційно насичений, цей твір нелегкий до сприйняття, та конче необхідний для прочитання всім, хто хоче знати правду.
До видання ввійшли твори: «Чорне Сонце», «Танець під чортову дудку», «Крук — птаха нетутешня», «Останній шанс Захара Скоробагатька», «Високі гори у Ялті», «Цілком таємні історії».
Якщо ви ще не встигли прочитати жодної книги цього письменника, радимо не відкладаючи на потім, відправлятися на на абонементі ЦМБ (вул. К. Данила,16).

Відповідальна – Кирста О.М.