Бібліо рубрика “Відкрий для себе це ім’я – Король футуропрерій Ґео Шкурупій”

20 квітня 1903, 120 років тому, в Бендерах (Бессарабія) народився  Ґео Шкурупій — український письменник, поет, кіносценарист та журналіст. Представник напряму панфутуризму — за власним визначенням «Король Футуропрерій». Один з представників Розстріляного відродження. Жертва російського окупаційного терору.

20.04.2023 р. на абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, в рубриці “Відкрий для себе це ім’я: Ґео Шкурупій” користувачів знайомили з непересічною постаттю «Короля футуропрерій» – як назвав себе в 1922 році автор, підписавши  свою дебютну поетичну збірку «Психетози» 19-річний Ґео Шкурупій, експериментатор і футурист. Як показала його подальша творчість, письменник не дарма приміряв на себе літературну корону.

Шкурупій народився в сім’ї залізничника і вчительки, тому родина часто переїжджала, а з 1913 року осіла в Києві. З невеликими перервами Ґео Шкурупій прожив у цьому місті до кінця життя. Навчався він у Другій київській гімназії, а по її закінченню у 1920 році вступив на медичний факультет Київського університету. Не довчившись там, трохи відвідував заняття в Інституті зовнішніх зносин, але вищої освіти так і не здобув.

З 1921 року, відколи до Києва повернувся лідер українських футуристів Михайль Семенко, Ґео Шкурупій став його другом і соратником й остаточно пристав до футуристичного табору. Після поетичних збірок «Психетози» (1922), «Барабан» (1923), «Жарини слів» (1925) Шкурупій випустив першу прозову збірку «Переможець дракона», в якій відмовився від популярних тоді орнаменталізму й психологізму на користь сюжетності. А в 1928 році опублікував перший експериментальний роман в українській літературі – «Двері в день», в якому змішав елементи найрізноманітніших жанрів: історичного й любовного роману, детективу, художнього репортажу та кіносценарію.

В галузі кіно невгамовний Шкурупій також попрацював: у 1925–1926 роках був сценаристом і редактором на Одеській кінофабриці, куди його зманив Семенко. За сценаріями Шкурупія поставили два фільми – «Синій пакет» і «Спартак». На Київській кінофабриці письменник працював трохи довше – з 1927 по 1930 роки.

У 1930-му разом із письменником і критиком Олексієм Полторацьким Ґео Шкурупій побував у Монголії. Результатом цієї подорожі стали «Монгольські оповідання» (1932) – прекрасний зразок репортажної літератури свого часу.

Ґео Шкурупій входив до низки літературних угруповань футуристів, а в 1930 році очолив філію «Нової генерації» в Києві. Києву присвячено найкращі розділи «Жанни-батальйонерки» – роману на таку неочевидну тему, як жіночий батальйон під час Першої світової війни

 Твір  “Зима 1930 року написаний в 1933 році, був  потрактований владною критикою як ідеологічна диверсія.

1934 року був арештований за сфабрикованими звинуваченнями. Йому приписували участь у “терористичній організації ОУН”. Спроби письменника заперечити обвинувачення мали не дуже великий ефект – після дорослідування йому дали 10 років Соловків, а  у 1937 році  і цей вирок видався радянським інквізиторам занадто скромним. 8 грудня 1937 року Ґео Шкорупій позстріляний в карельському урочищі Сандармох, Карельська АРСР. 

Користувачів бібліотеки ознайомили з творчістю “Короля футуропрерій” Ґео_Шкурупія за книгою “Українська авангардна поезія” (1910-1930-х років).

Відповідальні: працівники бібліотеки.