Бібліотечне культкафе «Під палітуркою»

Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників.

Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави)

Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову. 21 жовтня 1938 року в місті Радехів Львівської області народився українсько-
американський диригент, піаніст, композитор Вірко Балей (Вірослав Петрович Балей).

Під час Другої світової війни в 1944 році сім’я емігрувала до Словаччини, а потім оселилася в Німеччині. З 1949 року родина Балеїв живе у США. Вірко навчався в Лос-Анджелеській консерваторії (фортепіанний клас), служив в американській армії як оркестровий музикант. Вірко Балей — професор Невадського університету (м. Лас-Веґас), де від 1971 року організовує щорічні фестивалі сучасної музики. З 1974 — керівник камерного оркестру, 1976—1978 — симфонічного оркестру університету. У творчому доробку композитора — симфонічна, камерна музика, твори для голосу та інструментальних ансамблів. У своїй творчості Вірко Балей використовує досягнення новітньої композиторської техніки з певною опорою на українську жанровість і мелос фольклору (зокрема думи, коломийки). Одним з найвідоміших творів автора є опера “Голодомор” (лібрето Богдана Бойчука), прем’єра якої відбулася 29 січня 2013 року у Нью-Йорку. Над цим композитор працював майже двадцять років (з 1984 року). У 1989 році Вірко Балей написав музику і був одним із продюсерів фільму «Лебедине озеро. Зона» (режисер — Юрій Іллєнко, сценарист — Сергій Параджанов), який був відзначений на Каннському кінофестивалі 1990 року. Пізніше Балей став композитором іншого фільму Юрія Іллєнка — «Молитва за гетьмана Мазепу» (2002). Вірко Балей невтомно популяризує музику українських композиторів, відкриває світові нові українські імена. За значний внесок у розвиток українського музичного мистецтва удостоєний Національної премії України імені Т. Г. Шевченка (1996).