Бібліотечне культкафе «Під палітуркою»

Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників.

Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави)

Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову. 27 січня 1915 року народився Яків Гніздовський — український та американський художник, кераміст, мистецтвознавець. Народився в Чорткові на Тернопільщині в родині дяка, навчався у Львівській духовній семінарії. У 1930-х рр. за сприяння українського художника й видавця Едварда Козака працював у Львові над графічним оформленням журналів “Новий час” і “Комар”. Талант Гніздовського високо цінував митрополит Андрей Шептицький, який надав художнику стипендію для продовження художньої освіти у Варшавській Академії мистецтв. Під час Другої світової війни митець виїхав з України, п’ять років провів у німецьких таборах для переміщених осіб поблизу Мюнхена.

У таборах Ді-Пі перебувало приблизно двісті тисяч українців. Серед них було багато культурних діячів, як-от художниці Людмила Морозова та Галина Мазепа. Або літератори В. Домонтович та Юрій Шевельов, які заснували літературний часопис “Арка”. Яків Гніздовський оформлював це видання. У 1949 р. остаточно оселився в США. Тут у 1950 р. дебютував на виставці графіки в Міннеапольському інституті мистецтв. За дереворит “Кущ” йому була присуджена друга нагорода. Згодом переїхав до Нью-Йорка, де жив до кінця своїх днів. Яків Гніздовський віддавав перевагу жанру гравюри, найчастіше розробляв флористичні та зоологічні сюжети. Мистецтвознавці пояснюють це тим, що у великому місті важко було знайти натурників, які б не ставилися до позування з насторогою. А в Бронксі, де жив художник, був великий зоопарк. Саме там він зустрів вівцю, яка й стала тією самою зірковою героїнею і прославила Гніздовського на увесь світ. Цю гравюру помітила та придбала знаменита англійська галерея – увесь тираж і дошку.

Його “Соняшник” та “Зимовий пейзаж” купила Жаклін Кеннеді та подарувала своєму чоловікові президенту. Ці гравюри прикрашали овальний кабінет увесь час, поки Джон Кеннеді очолював США. Роботи Якова Гніздовського знаходяться у приватних колекціях Нельсона Рокфеллера, фундації Вудварда, Конгресовій бібліотеці, Бостонському та Філадельфійському музеях. Восени 1975-го персональну виставку Гніздовського в Токіо відвідав син японського імператора Хірохіто, усі роботи з експозиції викупила найбільша токійська галерея. Яків Гніздовський також був автором культурно-мистецьких статей: його спостереження та думки вийшли в 1967 р. окремою книгою «Пробуджена царівна». Найвідоміша робота художника — “Скитальці”. На них зображене життя у таборі вимушених переселенців, більш відомих як табори “Ді-Пі” (від англійської Displaced Persons — переміщені особи). Робота була такою вдалою, бо сам художник відчув на собі долю блукача та мігранта. Помер митець у 1985 р. в Нью-Йорку, похований у колумбарії Собору Іоанна Богослова. Свого часу Яків Гніздовський отримав американське громадянство, проте ніколи не переставав наголошувати на тому, що він — українець. 5 листопада 2005 року прах всесвітньо відомого українського митця перепоховали на Личаківському цвинтарі у Львові. На могилі встановлений гранітний пам’ятник із копією з автопортрета художника 1981 року.