Інформаційна викладка “Мова – душа народу”

Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!..
Т. Шевченко

Кожного року, 9 листопада, відзначається свято розвитку державної мови та нашої культури. Його було засновано у 1997 згідно указу президента. Цього дня усі пишуть диктант єдності, а також проводиться конкурс ім Петра Яцика.

З офіційних сторінок історії знаємо, що саме Нестор Літописець став першим, хто почав вести письмово записи про наше минуле. Цим і увійшов в історію не лише як літописець, але й як річище всесвітньої історії. Але тут слід згадати ще одну важливу для нашої мови річ. А саме – діяльність Кирила і Методія. Ці два великих слов’янських світила дали нашим далеким пращурам окремий, ні з чим не пов’язаний алфавіт. Саме це і стало поштовхом до розвитку нашої мови. І хоча сама місія цих двох великих людей сьогодні мало згадується – однак, саме вона поклала початок нашій окремішності на відміну від інших народів, котрі були змушені довгий час користуватися не зрозумілою для них латиною.

Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова», тобто мова русинів як колись і називалися українці. Великий поштовх українська мова отримала з виходом «Енеїди» І. Котляревського, а пізніше усім знаного «Кобзаря» Т. Шевченка.  Впродовж історії наш народ, а разом із тим мова, зазнавали багатьох різних утисків, переслідувань та заборон. Крім того, треба згадати, що багато українців виїжджали (як тепер, так і колись) в далекі краї. І тому наша мова є однією із найпоширеніших мов на планеті.

Згадуючи це велике свято для кожного українця, у бібліотеці-філії №11 (с.Угорники) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 10.11.2020 року, була підготовлена інформаційна викладка “Мова – душа народу”.

І тому, хочеться разом із великий українським письменником М. Рильським сказати, чи радше попросити кожного про наступне: 

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

М. Рильський