“Співанки Марійки Підгірянки”: до 140-річчя від дня народження Марійки Підгірянки

30 березня центральна бібліотека для дітей (вул. С. Бандери, 8. Т.: 53-25-97) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради знайомить читачів з життям і творчістю Марійки Підгірянки та запрошує до мультимедійної літературної гри “Загадки від Марійки Підгірянки” .

Барвисте і самобутнє поетичне намисто Марійки Підгірянки! Воно й сьогодні здатне порадувати спраглих на щире й талановите художнє слово – не тільки дітей, а й дорослих. Воно вчить малят, «як зло оминати, а добро чинити». Дорослим дає повчальний приклад, як у найнесприятливіших умовах слід боротися і працювати для майбутнього свого народу. Творчість поетеси – то справжня материнська енциклопедія, на якій виховувалися і виховуються цілі покоління. Поет Дмитро Павличко добре сказав, що слово поетеси Марійки Підгірянки серед чесних людей не пропаде ніколи.
Про себе Марійка Підгірянка писала: «Я самоук, несміле дитя Підгір’я. Списувала, що мені старі ліси розказували, та не знаю, чи зрозуміла добре смерекову мову. … писала, бо чула душевну потребу вилити на папір ті враження, якими напувала мене краса природи…».
Її щирі мелодійні вірші допоможуть дітям краще запам’ятати букви, засвоїти арифметичні дії, пізнати різноманітні явища природи. Ці книжечки – для дітей, яких поетеса палко любила до кінця свого життя.

Ленерт-Домбровська Марія обрала собі літературне ім’я – Марійка Підгірянка на згадку про рідний Прикарпатський край і в знак любові до нього. «Бабця Клапця» – так підписувалася Марійка Підгірянка на схилі літ, коли складала для онуків лічилки, загадки, вірші-задачки.

Щоб стати учасником мультимедійної літературної гри “Загадки від Марійки Підгірянки”, перейдіть за цим лінком:

https://quizizz.com/join?gc=07097362

Народилася 29 березня 1881 року в с. Білі Ослави на Івано-Франківщині. Мати – Теофілія – українка, дочка священика. Лагідна, людяна. Ці риси передалися Марійці. Батько – Омелян – поляк. За професією – лісничий. Незаможний. Досконало володів німецькою мовою, добре знав математику, біологію. Навчав донечку любити красу навколишньої природи, допомагав в оволодінні наукою. Дідусь – священик. Мав велику бібліотеку. Навчав Марійку читати й писати українською та кількома іншими мовами. Засіяв в онуці добірне зерно християнської доброти. Мрія Марійки – з дитячих років мріяла стати вчителькою.
Реалізація мети:
1896 рік – екстерном склала в Коломиї іспити за восьмикласну жіночу школу.
1900 рук – екстерном склала іспити за жіночу вчительську семінарію. Отримала диплом на право вчителювати.
Робота вчительки – 40 невтомних літ віддано школі. Вчителювала в різних школах Галичини і Закарпаття. Вона створила багато поезій для дітей, в яких зворушливо розповідала про весну і зиму, про птахів і звірят, працю і дозвілля дітвори, вчила малят любити свою рідну – Україну. Ці вірші потрібні були їй на уроках. За їх допомогою діти вчилися грамоти.
Громадська діячка: брала активну участь у роботі товариства «Просвіта», «Українська бесіда», «Рідна школа». Вона ініціатор і засновник двотижневика «Український вчитель». Організовувала драматичні гуртки, хори, гуртки крою та шиття, домашньої господині в селах Прикарпаття. Ця громадсько-культурна діяльність принесла Марійці Підгірянці заслужену славу і повагу.
Творча спадщина
Поетичні збірки – першу збірку поезій «Відгуки душі» (1903) благословив на довге життя І. Франко. А потім з-під її пера вийшли таки збірки: «Безкінечні казочки», «Грай, бджілко», «Ластівочки», «На чужині», «Ростіть великі», «Школярики йдуть».
Поеми – «Мати-страдниця», «Олександру Духновичу», «Князь Лаборець».
П’єси – «Сон на могилі», «В чужому пір’ю», «Вертеп», «Гостина св. Миколая на Прикарпатській Русі».
Оповідання – «Малий Василько».
Пісенна творчість
Композитори складають пісні на її слова. Й. Кишакевич поклав на музику вірш «Ой не нам в кайданах ходити», С. Людкевич – поезію «Складаємо присягу». Цей твір згодом став учительським гімном.
Перекладацька діяльність
Володіла багатьма мовами. Перекладала з англійської, німецької, польської, чеської, данської мов. Українські діти читали твори Р. Тагора, Д. Дефо, Й. Кожішека, Я. Паразінської в перекладах Марійки Підгірянки.
Померла 17 травня 1963 року у Львові. Похована на Личаківському цвинтарі.
Вшанування пам’яті Марійки Підгірянки
У Івано-Франківську є вулиця Марійки Підгірянки та ляльковий театр імені Марійки Підгірянки.
За роки Незалежності побачили світ у видавництвах Києва, Ужгорода, Коломиї, Івано-Франківська такі книжки Марійки Підгірянки: «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко мій маленький», «Безкінечні казочки», «Зіллюся з серцем народу», «Краю мій, рідний», «Учись, маленький», «Три віночки», «Мелодії дитинства», «Мати-страдниця».
2009 року син поетеси Маркіян Домбровський фінансово допоміг видати найповніше зібрання творів Марійки Підгірянки великим томом «Для Вкраїни вірно жиймо» («Нова зоря», Івано-Франківськ, 2009).
Приходьте до бібліотеки. Твори Марійки Підгірянки чекають на вас!

Відповідальна: Томілова Л.І.