Презентація наукової спадщини “Микола Іванович Костомаров; історія і епоха” (до 205-річчя від дня народження)

16 травня 2022 р. виповнюється 205 років від дня народження видатного українського історика, етнографа, прозаїка, поета-романтика, мислителя, громадського діяча, етнопсихолога Миколи Івановича Костомарова. М. Костомаров – один з перших українських літературних критиків.

Микола Іванович написав понад 300 історичних, публіцистичних і літературних творів. Основними працями його життя стали «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа» і «Мазепинці», «Російська історія в життєписах її найважливіших діячів» та інші. В історію української літератури Костомаров увійшов як письменник-романтик. Під впливом творчості Вільяма Шекспіра створює історичну драму «Сава Чалий» і трагедію «Переяславська ніч». Також Микола Іванович написав повість «Сорок літ», «Казка про дівку-семилітку», літературні казки «Торба» й «Лови», повість «Чернігівка» та інші.

16 травня 2022 р. в  читальному залі ЦБ МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради для online користувачів була підготовлена презентація наукової спадщини “Микола Іванович Костомаров; історія і епоха” (до 205-річчя від дня народження). 

Для користувачів бібліотеки була оформлена бібліотечна виставка “Микола Костомаров – відомий історик та культурний діяч”, на якій представлені книги і статті з періодичних видань про Миколу Івановича Костомарова та його праці.

На вулиці біля приміщення читального залу ЦБ був презентований буклет про творчу та наукову діяльність відомого письменника та історика. Перехожі і гості міста із задоволенням слухали інформацію про науковця та приймали в подарунок буклети. Бібліотекарі також запрошували приходити до читального залу ЦБ і стати користувачами бібліотеки.

Відповідальна за проведення заходу провідний бібліотекар Надія Каретнікова.

Світогляд та громадянська позиція Миколи Костомарова сформувалися на Слобожанщині, де він народився 16 травня 1817 року у с. Юрасівка, Острогозького повіту Воронезької губернії, яка опинилася у складі Російської Федерації. Микола Костомаров закінчив Харківський університет, історичнофілологічний факультет у 1837 році. Мико́ла Іва́нович – член-редактор Петербурзької археологічної комісії (1860—1885), член Історичного товариства імені НестораЛітописця, член Московського археологічного товариства, членкореспондент Петербурзької АН (1876). М. Костомаров написав понад 300 історичних, публіцистичних і літературних творів. Основними працями його життя стали «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа» і «Мазепинці», «Російська історія в життєписах її найважливіших діячів», «Північноруське народоправство» (1863), «Непевний час Московської держави» (1866), «Останні роки Речі Посполитої», «Думки про федеративний початок у Древній Русі», «Дві руські народності» і «Риси народної південноруської історії». В історію української літератури Костомаров увійшов як письменник-романтик. Під впливом творчості Вільяма Шекспіра створює історичну драму «Сава Чалий» (1838) і трагедію «Переяславська ніч» (1841). Також Микола Іванович написав повість «Сорок літ» (1840), «Казка про дівку-семилітку» (1840), літературні казки «Торба» й «Лови» (обидві – 1843), повісті «Холуй» (1878), «Чернігівка» (1881) – з українського життя 17-18 століть. Костомаров – один з перших українських літературних критиків. 7 квітня він помер у своїй квартирі на Васильєвському острові. Поховали Миколу Івановича 11 квітня 1885 року на Волковому цвинтарі у Петербурзі.