Літературний навігатор “Високосне явище в історії українського народу”

Іван Федорович Драч — український поет-шістдесятник, перекладач, кіносценарист, громадсько-політичний діяч. Народився 17 жовтня 1936 р. в с. Теліжинці Тетіївського району на Київщині. Закінчив у Тетієві середню школу й одразу почав викладати російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвенячого. Потім працював інструктором райкому комсомолу, служив в армії. Пізніше вступив на філологічний факультет Київського університету, але навчання не закінчив, бо показав себе надто вільнодумним

Поет Іван Драч — постать неординарна в нашій літературі. Адже його творчість — це постійний пошук, постійне новаторство:

Художнику немає скутих норм.

Він — норма сам, він сам в своєму стилі… 

Він був організатором і першим головою Народного руху України. Іван Драч — поет-новатор, поет пошуку нового шляху вираження і побудови поетичного світу. Кожне його слово сповнене прихованої багатозначності, поет часто вдається до інакомовлення, глибокого поліфонізму контексту. Тут і замилування простими речами, і зображення через них якихось найсвятіших цінностей. Твори Івана Драча дають підставу говорити про новаторський, нестандартний підхід поета до зображення життя людей. І новаторство це ґрунтується на глибокому пізнанні народної творчості. Однією з найхарактерніших ознак творчості поета є поєднання фантастичного і реального. 

На початку 60-хр. творчість поета сприймалася неоднозначно, багато кого дратувала асоціативність, метафоричність, символізм його творів, незвичні словосполуки, сміливе введення в мову вірша наукової лексики. Цікавою видається вже перша збірка поета “Соняшник”, в якій оспівувалась доля звичайної людини, невичерпність людського генія на теренах науки й техніки, бажання розгадати таємниці буття. І до сьогодні “візиткови-ми” для Івана Драча є твори, які ще на початку 60-х захоплювали читачів неординарністю поетичного мислення: “Балада про соняшник” (котра дала назву й дебютній збірці) та “Етюд про хліб”. І. Драч працював в багатьох напрямах. Він створив кіноповісті «Криниця для спраглих» та «Іду до тебе» (1970 р.); можна додати до них і поему для кіно «Київський оберіг» та кіноповість «Київська фантазія на тему дикої троянди-шипшини» (обидва твори — у збірці «Київський оберіг», 1983 р.). Також І. Драч активно виступав галузі літературно-мистецької критики. У 1976 р. отримав Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка за збірку про поезій «Корінь і крона». 

18.10. 2021 о 14:00 в читальному залі ЦБ (вул. П.Орлика, 5) Департаменту культури міської ради  відбувся захід –  літературний навігатор “Високосне явище в історії українського народу” ” до 85-річчя від дня народження Івана Драча. Бібліотекарі читального залу підготували  для учасників інформацію про життєвий і творчий шлях письменника, мультимедійний супровід “Сонце і слово” та однойменну тематичну викладку літератури. На заході лунали декламації творів Івана Драча. Учасники заходу обмінювалися враженнями і  думками про творчість Івана Драча, обговорювали його активну громадську діяльність. 

Іван Драч був найбільшим новатором слова з-посеред шістдесятників, як його називали, “вічний єретик”, поет, який шукав нових масштабів художнього мислення. В українській поезії він є продовжувачем традицій Михайла Коцюбинського, Павла Тичини. Творчість його опромінена активністю “повстанців сонця” – протуберанців серця. Сонце стає його символом, сонце й серце стоять поряд, виступають контекстуальними синонімами в поетиці І. Драча.

Творчість І. Драча набула широкої популярності і в нашій країні, і в зарубіжжі. Його поезії відомі в перекладах російською (кілька окремих видань), білоруською, азербайджанською, латинською, молдавською, польською, чеською, німецькою та іншими мовами, і кількість перекладних видань зростає. І. Драч провадив активну громадсько-політичну діяльність.

Поезія Драча – це насамперед поезія запитань, а не відповідей, поезія поставлених проблем, спроба докричатися до зір, достукатися до людини. Він шукає виходу, здається, знаходить, сумнівається й знову шукає. Він фіксує живе життя в кожному своєму слові.

Відповідальна за проведення заходу – Світлана Балабан.