Літературне дослідження “Непримиренне слово правди Олени Пчілки”

17 липня 2019 року о 13:00 працівники абонементу ЦМБ (вул.К.Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради літературним дослідженням “Непримиренне слово правди Олени Пчілки” долучилися до відзначення 170-ї річниці від дня народження Олени Пчілки (справжнє ім’я – Ольга Петрівна Косач, з дому Драгоманова) (1849-1930) – української письменниці, меценатки, перекладачки, етнографа, фольклористки, публіцистки, громадської діячки, член-кореспондента Всеукраїнської академії наук (1925 р.). А ще Ольга Петрівна Косач мати поетеси Лесі Українки, Михайла Косача, Ольги Косач-Кривинюк, Оксани Косач,

Миколи Косача та Ізидори Косач-Борисової, сестра професора Михайла Драгоманова, дружина Петра Косача.
“Є на Україні, серед милої Полтавщини, багатої на гарні куточки, чудовий краєвид! Се той, що в’ється перед очима, коли дивитись на нього з високого узгір’я стародавнього гетьманського міста Гадяча” – так поетично написала у своїй повісті “Товаришки” Ольга Петрівна Косач про край, де вона народилася 17 липня 1849 року. Цією цитатою із книги Любові Дрофань “Берегиня” (Київ, в-во “Молодь”, 2004), бібліотекарка абонементу ЦМБ розпочала літературне дослідження “Непримиренне слово правди Олени Пчілки”.

“Дитяча пісенька” письменниці із незабутніми словами дитинства “Тра-та-та, тра-та-та, пішла кицька за кота, за Кота Котовича, за Сивка Сисковича…”, а ще “Бом-бім, бом-бім! Загорівся кицин дім!…” нагадала користувачам бібліотеки, як молодим, так і сивочолим ті дні, коли хотілося без усталі веселитися і сміятися і посмішка мимоволі осіяла їхні обличчя.

Поспілкувавшись із користувачами бібліотекарка зробила висновок “ Як мало ми знаємо про Олену Пчілку, в основному, що це мама славетної Лесі Українки, в кращому випадку, що це дитяча письменниця. Та заслуга її перед Україною набагато більша, тож даним літературним дослідженням, бібліотекарі постаралися частково повернути борг перед її пам’яттю. Ось деякі маловідомі факти з біографії:

• першою видала збірку української вишивки, в книжечці ”Український народний орнамент (1876 р.) із 23 кольоровими замальовками писанок ( в знак цього, бібліотекарі виставку прикрасили вишитими рушниками);
• 1903 року на відкритті пам’ятника Іванові Котляревському у Полтаві Олена Пчілка виступає українською мовою, порушуючи тим встановлену царською владою категоричну заборону;
• В 1095 р. Олена Пчілка – серед чотирьох делегатів української інтелігенції у Санкт-Петербурзі на перемовинах з царським прем’єром графом Сергієм Вітте безрезультатно добивалася відміни багаторічної заборони на українcький друк і шкільництво;
• В 1920 році,за більшовиків, під час святкування дня народження Т. Шевченка у Гадяцькій гімназії, Олена Пчілка огорнула погруддя поета національним синьо-жовтим стягом. За антибільшовицькі виступи була заарештована в Гадячі.

Це тільки частинка із тих цікавих фактів біографії знаменитої українки, наведених бібліотекарями під час заходу.

Незабутній Олесь Гончар, сказав про цю надзвичайно талановиту жінку так: “Україна у великому боргу перед Оленою Пчілкою. Майже нічого не зроблено для увічнення її пам’яті. Чи є в Києві хоч вулиця її імені? А мав би стояти пам’ятник їй, як образові Української Жінки!” А згодом письменник знову занотовує у своєму щоденнику: “…Як багато зробила вона для України! Якої вдячності заслуговує! І не тільки тому, що народила й виховала нам Лесю, створила таку чудову, національно свідому сім’ю. Видаючи журнал “Рідний Край”, ця дивовижна жінка подвигала навіть тодішніх архітекторів до відродження українського стилю…. Ні, ми в боргу перед нею”.

Через дбайливо підібрані публікації, через її літературну спадщину, бібліотекарі постаралися повернути в сучасний контекст гостро-актуальну публіцистику відомої письменниці, а також створити через науково виважену передмову до книги “Олена Пчілка. Викинуті українці” портрет Олени Петрівни Пчілки. Без перебільшення можна сказати, що дана книга – своєрідна літературна сенсація, книга-відкриття, як би це парадоксально не звучало сьогодні. Ми справді заново знайомимося із публіцистичною спадщиною видатної українки.

Довгий час про неї не писали, не друкували її творів, намагалися викреслити з історії літератури, тож відкриваймо по новому з шаною ім’я Олени Пчілки.
Користувачам для перегляду був запропонований перегляд однойменної виставки,а також пам’ятка користувачу “Берегиня роду та нації”.

Захід проведений з широким колом користувачів, відповідальна Кирста О.М.