“Життя і чин для України”

“Ми мріємо про Україну, нею зайняті наші гадки, наші бажання і стремління… Шукаймо Божого Царства в нас самих, стараймося те Боже Царство, його засади і права поширювати і примінювати в житті нашого народу. Тоді будьмо переконані, що Христос не забуде про нашу земну державу”.       Блаженний Григорій Хомишин

                                                                                                                                                                                                                                                        23  лютого 2017 року у бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) відбулася година  пізнання “Життя і чин для України”, присвячена трьом великим українцям: Верховному архієпископу, кардиналу Йосипу Сліпому, Блаженному Григорію Хомишину, єпископу Станіславівському, Софронові Дмитерку, василіанину, підпільному греко-католицькому священику. єпископу-коад’юторові Івано-Франківської єпархії (1968-1973).

Наша Церква, наш народ має багато героїв давніх і сучасних, але до тих, без сумніву найбільших, належить Блаженніший Патріарх Кир Йосиф Сліпий. Ця постать є прикрасою цілої Вселенської Церкви, належить до історії віків. Що лягло в основу всієї діяльності нашого Блаженнішого Патріарха Йосифа? Відповідь проста, але ясна – Його відданість Христові, його відданість своїй Церкві, любов до свого народу та готовність на жертву й терпіння за святу справу.

Користувачі бібліотеки дізналися про дитячі і юнацькі роки Йосипа Сліпого, про життя і діяльність кардинала Сліпого у довоєнний час, коли він очолював Богословську академію, його працю як провідника Церкви від 1944 до 1984 року смерті. Радянські окупанти арештували главу церкви 11 квітня 1945 року. 18 років він провів у тюрмах і таборах, але навіть у тих умовах був зі своїми вірними. ​У 1963 році глава УГКЦ Йосип Сліпий прибув у Рим. За його звільнення клопотали перед керівником СРСР Микитою Хрущовим американський президент Джон Кеннеді і Святіший отець Іван ХХІІІ.
«Будучи в’язнем, каторжником, Божа воля розпорядилась так, що він знову опиняється на волі, на волі у такому віці, що радянська влада сподівалась, що відправить його на лоно Авраама, – повертається до Рима, активно розвиває життя поміж українцями в цілому світі, мобілізує українське релігійне національне життя по світу, дає нове життя УГКЦ, займається великою науковою працею, видає літературу з думкою, що у добрий час книжки будуть потрібні Україні. Це людина гідна подиву. Такий заповіт рідко коли яка людина залишає, а тим паче духовна людина», – наголошує отець Севастіян Дмитрух. Якщо в ув’язненні кардинал Йосип Сліпий був «німим свідком Церкви», то згодом став голосом «мовчазної Церкви» та її духовною опорою, ніколи не забуваючи про тих своїх земляків, які й далі каралися в неволі.
Блаженний Григорій Хомишин — єпископ Української Греко- Католицької Церкви, з 19 червня 1904 року єпископ Станіславівський. Як католицький ієрарх і діяч Хомишин відстоював прозахідну орієнтацію, сприяв латинізації обряду. 1916 р. пробував увести григоріанський календар, 1921 р. запровадив обов’язковий целібат священиків. Новомученик УГКЦ, репресований більшовиками у 1945 році. 27 червня 2001р. зачислений папою Іваном Павлом ІІ до лику блаженних.
Софрон Дмитерко (1917-2008), ЧСВВ, ісповідник віри, визначний єпископ УГКЦ, Івано-Франківської єпархії. Владика, завжди ревно виконував архипастирські обов’язки. Свої страждання та болі жертвував за Церкву та український народ.
Матеріали підготувала Озарко М.М.