Григорій Косинка

«Розвиднялось. На небі тремтіли ще досвітні зорі, коли зимовий ранок засівав уже над землею, як перлами, срібним снігом… А крила його… Ех, ви не бачили його крил?! Білі-білі і горять червоними хрестиками, а над селами, коли летить ранок, зорі губить. Упаде зоря на село – молодість сниться, сон розвіває… Ой у неї очі – василечки сині, А уста в неї уста…» – писав Григорій Косинка.

29 листопада виповнюється 125 років від дня народження Григорія Косинки (1899-1934), українського письменника, критика, перекладача, новеліста. Справжнє прізвище його – Стрілець. Козак Дніпровської повстанської дивізії, жертва сталінських репресій. Перекладач доби «Розстріляного відродження» У 1920-1922 роках здобуває освіту в Київському інституті народної освіти (нині КНУ ім. Т. Шевченка). Григорій Косинка починав писати з віршів. У газеті «Боротьба» з’явився 4 травня 1919 року перший його художній твір – невеликий автобіографічний етюд «На буряки», підписаний «Косинка» Цей псевдонім Григорій Стрілець взяв за назвою скромних польових квітів – червоних косинців. Сам Косинка казав про це так: «Квітка ця мало відома, а вона така ніжна й красива, скромна і разом тим велична. Квіти приносять радість і збуджують у душі людській тільки хороше». Твори Григорія Косинки – це проникливі зразки малої прози, яка до болю точно змальовує навколишню дійсність. Його збірки такі як : «В житах», «Політика» та ін.  Не приймав підлості, був дуже відомим. Ім’я його безсмертне, позаду залишилась  ціла епоха Стрільця. Трагічно склалась його доля. Григорій Косинка  був у пошуках втраченої гармонії.

ЧИТАЙТЕ ТВОРИ ГРИГОРІЯ КОСИНКИ, ЧЕРПАЙТЕ НАТХНЕННЯ, ПОРАДИ, ВІДЧУВАЙТЕ, ПОРИНАЙТЕ ТА НАСОЛОДЖУЙТЕСЬ…