Година цікавої книги: Ірен  Роздобудько “Неймовірна. Ода радості.

   21 липня  відзначаємо день народження поетки, публіцистки, літературної критикині, діячки ОУН – Олени Теліги.

 Олена Теліга! Ця молода красива жінка могла б зробити блискучу кар’єру в Європі: чи то в танцювальній групі празького театру, чи то в літературі, чи то на теренах просвітництва, та й просто в  світських салонах, де її вважали, за сучасним висловом, “іконою стилю”. Її порівнювали з леді Гамільтон, мадам Помпадур і навіть Ґретою Ґарбо і вважали, що вона “випередила свій час”.  Натомість  вона стала однією з найяскравіших постатей українського спротиву і загинула в Бабиному Яру нескореною. 

   З часу життя Олени Теліги і її побратимів проминуло багато років, а Україна досі стоїть між життям і смертю, стверджуючи своїм багатовіковим існуванням непереможність нації. 

Це слова із анотації до книги Ірен  Роздобудько “Неймовірна. Ода радості.”

     19 липня 2023 року о 16:00  на абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС відбувся незвичний по формату захід – година цікавої книги Ірен  Роздобудько “Неймовірна. Ода радості.” А незвичний він тим, що про книгу її авторку і головну героїню говорила не тільки бібліотекарка, а і одна з вас – наших дорогих читачів, просто читачка, користувачка нашої книгозбірні…

Тож своїми враженнями про цю надзвичайну книгу “Золотого письменника України” Ірен Роздобудько і про неймовірну поетку Олену Телігу з вами ділилася користувачка бібліотеки, дослідниця призабутих імен визначних українців, краєзнавиця, педагогиня, вчителька Угринівського ліцею і просто чарівна жінка – Ірина Садула.

Саме вона повела всіх присутніх сторінками книги:

“Книга Ірен Роздобудько “Неймовірна” розповідає про справді неймовірну жінку українку, жінку -воїна, жінку- силу, відчайдушну жінку – Олену Телігу. “Поетка вогненних меж”,- так її назвав  Дмитро Донцов.

Потужна публіцистка, письменниця, учасниця ОУН, просто красуня. Ну хто не чув про капелюшки Теліги, неабияка модниця. Але найголовніше не це- вона вражає силою характеру. Власне у цій книзі перед нами жива Олена Теліга. Авторка максимально оживила для нас свою героїню. Подеколи закрадалася думка , чи таке можливо?… Читач наче впритул сидить біля Олени, її друзів, родини… Затамовує подих ,то майже не може дихати, то дуже переживає за героїню, хоч знає уже добре ,що в кінці чекає на неї:”гаряча смерть , не зимне умирання”… Родзинкою роману є вірші поетки, майстерно вплетені у канву твору,  уривки із листів, спогади про Олену… Вони дуже підсилюють сюжет, вони на своєму місці… Ірен Роздобудько просто горить , коли розповідає про Олену Телігу  (гляньте сюжети на ютубі із її презентацій), тому книга не могла вийти нецікавою, неправдоподібною…  Горіти кожним днем… Так жила Олена і “не проміняла життя на мідяки…”. А ще знаєте, що надважливо!  Ця книга не сльозлива, хоч я думала, що плакатиму там багато,однак цього не сталося…. Серце тремтіло упродовж читання , але сльози бризнули лише в кінці…бо там не сила їх стримати… І не бійтеся  цього. Ця книга дуже сильна,  світла і вона більше  про героїку, а не про втрати… Тут нема розпачу і скигління , натура Олени Теліги розкрита прегарно ,годі краще уявити! Вона могла не їхати у “свій ранений Київ” 1941-го… Вона могла    покинути Київ,коли смерть уже ходила за нею назирці, вона могла , але не захотіла… А що її Михайло? Красень, музикант-бандурист, чоловік, коханий, той ,хто розділив усе із своєю любою Оленою… Він пішов на гарячу смерть разом з дружиною, бо ,певно, інакше не міг… І ось цей момент для мене найвеличніший і водночас найтрагічніший. Що думали в останні миті життя ці світлі люди? Свідки з місця події казали, що мало хто з мужчин тримається так, як ця гарна жінка…

І ще одне.  Ця книга про радість, недарма має підназву “Ода до радості”. Бо Олена Теліга вміла жити і радіти, в неї не було часу на поразки,  сварки і здогади.  Вона ловила життя. 

Олену Телігу ведуть…. 

Ведуть… Це одні з останніх слів у книзі.

1942 року Олена Теліга разом із чоловіком та іншими справжніми українцями була розстріляна у Бабиному Яру. Ось і згасло життя тієї, яка так прагла жити для України,  для свого найдорожчого Києва. задля радості… 

Усі, хто вважає себе українцем по духу і крові , має прочитати цю книгу. ВОНА- ЯК ЩЕПЛЕННЯ ПРОТИ БЕЗВІР’Я , неправди і лицемірства.  Бо ця книга про Олену Телігу.  Хто ще не знає про неї?… Слава нашим видатним українцям.  Вічна слава !….”

Щиро дякуємо авторці книги Ірен Роздобудько  за силу слова, з якою написана книга! 

Щиро вдячні читачці книги Ірині Садулі, що змогла так добре відчути цю силу слова і так влучно передати її нам через своє сприйняття і емоції.

Дякуємо всім, хто доєднався до обговорення книги, а саме:

• Ганні Василівні Карась – професорці Прикарпатського Національного Університету імені Василя Стефаника, докторці мистецтвознавства, яка активно включилась в розмову і задавала дуже цікаві запитання;

• Тетяні Зарецькій  сценаристці, режисерці театру-студії “Жива Історія”, бібліотекарці краєзнавчого відділу ЦБ;

• Петру Ганзюку – історику, провідному науковому співробітнику Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери;

• • Любові Мазур – лікарці, психосоматологу, атр-тренерці, учасниці літературної студії “Натхнення”;
  • Аліні Мірошніченко – наставниці освітнього простору “Невгамовні”;
  • Колезі- бібліотекарці із Харкова Людмилі;
  • Постійній відвідувачці бібліотечних заходів  Любов Кузів, і її чоловіку, учасникам клубу “Люди золотого віку”, що діє при ЦМБС.

А ще вдячні всім, всім, хто цього літнього спекотного дня, залишивши свої справи, доєднався до нашого заходу і також зміг відчути силу слова Ірен Роздобудько , глибше запізнатися з  Оленою Телігою через сприйняття  читачки книги, користувачки книгозбірні і активної учасниці бібліотечних заходів – чарівної Ірини Садули.

Найбільше вдячні воїнам ЗСУ, які дозволяють  нам  проводити такі заходи. 

 З книгою до перемоги. 

Модератор заходу Кирста О. М.

Технічна підтримка – Зіняк М.В., Микитюк У. С.