Година-реквієм “З болем на душі згадаймо жертв Голокосту”.

  27 січня в Україні і світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей. Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська І Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. У цей день, 27 січня 2024 року о 15:00, на Абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели  годину-реквієм “З болем на душі згадаймо жертв Голокосту”. 

Розпочали захід з молитви за невинно замордованими жертвами  Голокосту, перетворених на безкрайній попіл у гестапівських катівнях та душогубках Освенціма, Бухенвальда, інших таборах, жертв Бабиного Яру та інших жахливих злочинів інтернаціонал-більшовицького та націонал-соціалістського режимів проти людини. Бібліотекарка нагадала, що Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. На сьогодні ми маємо резолюцію  ухвалену Генасамблеєю ООН, яка засуджує заперечення Голокосту. Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві, але знищення євреїв України були систематичними і повсюдними. 

Увазі присутніх представили  документи, наукові розвідки та художні книги про страшні події Голокосту  в нашій області та місті:

• Соловка Л., Оришко С. 150 із 150 тисяч… Голокост євреїв Прикарпаття як складова етнодемографічної Катастрофи Східної Галичини – Івано-Франківськ : “Фоліант”, 2019.- 576 с.;

•  Реньє А. “Тоді в Болехові. Гебрейська одіссея”/ пер. з німецької Г. Петросаняк. – Брустурів.: Дискурсус, 2017. – 208 с.; 
• Фоєрман Ю. Життя і смерть станіславського ґетто // Моє місто: Хрестоматія з історії України / упор.І. Монолатій  – Івано-Франківськ : Лілея – НВ, 2012. – С. 601-613. 
• Фоєрман Ю. Щоденник зі Станіслава (1941 -1943) – Івано-Франківськ : Лілея – НВ, 2009. -56 с.

Листаючи сторінки цих книг, пригадали жахливі події в Станіславі 1941-1943 років, зокрема, розповіли, про місцезнаходження станіславського гетто, ознайомили з картою його меж до літа 1942 року (за книгою: Фоєрман Ю. Щоденник зі Станіслава (1941 -1943).

Цікавим фактом для користувачів стало те, що гетто існувало в  нашому місті від 1941 до 1943 року й займало майже третину: між сьогоднішніми вулицями Галицькою, Пилипа Орлика, Короля Данила (вулиці на яких знаходяться  відділи читального залу і абонементу ЦБ)  й річкою Бистрицею Солотвинською. Кордоном також був єврейський цвинтар. Це гетто було найбільшим на Прикарпатті. Дата його створення – 20 грудня 1941 року. На території загинуло більше 4 тисяч євреїв. 31 березня 1942 року почалося систематичне знищення євреїв міста. 2300–5000 людей схопили й вивезли у табір Белжець. У гетто спалили 30 будинків. 24 липня 1942 року нацисти провели акцію помсти за акт спротиву. Голову юденрату Гольдштейна повісили перед приміщенням єврейської служби порядку на Бельведерській, 54. 20 службовців єврейської служби порядку повісили на ліхтарях уздовж вулиці Бельведерської. Усіх членів юденрату та їх сім’ї розстріляли разом із іншою тисячею невинних жертв. Ліквідовували гетто, спалюючи людей живими в будинках. Останніх мешканців змусили в центрі підготувати могилу. Біля неї цілодобово проходили масові розстріли. 23 лютого 1943 року – день, коли офіційно ліквідували гетто. До нацистської окупації в місті проживало 150 тисяч євреїв. Після – залишилося 150.  Єврейський цвинтар знаходиться неподалік міського озера. Найдавніші могили на ньому датуються 1926 роком. Тоді на цвинтарі була синагога й мур довкола території. Фактично тут був нацистський табір смерті, де німці проводили масові розстріли євреїв. Перша й найбільш масова страта відбулась 12 жовтня 1941 року, коли єврейські громади відзначають Гошанна Раба, Новий рік. Тоді загинуло від шести до дванадцяти тисяч людей. Розстріл того дня тривав п’ять годин. Опісля страти повторювались, але вже не в таких масштабах. Особливу увагу користувачів також звернули на повістину “Еті” (Дучимінська О. Еті // Дучимінська О. Вибрані твори /упор. Є Баран, В. Смирнов. – Івано-Франківськ : Супрун В.П., 2014.- с. 165 – 187), написану нашою письменницею Ольгою Дучимінською в 1945 році про геноцид євреїв. Книга не сподобалась тодішній новій владі. Їй запропонували написати твір про те, як українські націоналісти під час війни нищили євреїв, грабували і вбивали своїх людей. Вона відмовилась і 66-річна отримала вирок військового трибуналу – 25 років таборів. Багато знущань зазнала в сибірських спецтаборах, але ніколи не втрачала людської гідності. Присутні мали можливість прочитати уривок із цієї повісті, детальніше ознайомитись з цим твором, переглянувши  відео. Учасники заходу з цікавістю слухали живе слово, обговорювали події описані в книзі, також вони з зацікавленням знайомились і з іншими книгами (як українських, так і зарубіжних авторів) тематичної виставки про це страшне і не людське явище –  Голокост: 

 –  Винничук Ю. Танго смерті.- Харків: Фоліо, 2015.- 379 с.; 

• Келлі Марта Холл Бузкові дівчата. Роман. / Пер. з англійської В. Горбенка. – К. Нора-Друк, 2017. – 544 с.; 
• Кініллі Т. Список Шиндлера / Томас Кініллі; пер. з англ. Г. Яновської.- Харків: Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2015.- 432 с.

 Голокост — загальнолюдська трагедія.  Цей день – ще одна нагода для міжнародної спільноти переосмислити поняття колективної безпеки в сучасному глобалізованому світі, бо якщо в будь-якій його частині розпочинаються агресія й терор, то загроза насправді існує для всіх. Пам’ятаймо ж про це, згадуючи мільйони жертв Голокосту та вшановуючи їхню пам’ять. Учасниками заходу   були  як користувачі книгозбірні, так і  ВПО із Запорізької області та із ГО “ЯМаріуполь”.

Відповідальні за підготовку і проведення заходу  працівники абонементу ЦБ.

Інформація  – Кирста О.М.