«Її слово, як голос душі України»

Під такою назвою в бібліотеці-філії N5 (вул.Галицька, 100) Івано-Франківської МЦБС, Департаменту культури міської ради 25 лютого 2026 року проходили художні читання творів Лесі Українки. В цей день ми святкуємо 155-річчя цієї видатної української письменниці.

На захід були запрошені діти 4 класу початкової школи “Пасічнянська” Івано-Франківської міської ради (вул. Пасічна, 3), також були присутні вчителі цього класу – Баран Надія Михайлівна та Демчук Мар’яна Василівна. Діти охоче читали вірші Лесі Українки: “Надія”, “Літо минуло”, “Казка про Оха-чародія”, “Вечірня година” та інші, зачитували казки “Лелія”, “Біда навчить”, “Давня казка” та уривки з твору Лесі Українки “Лісова пісня”. Школярі активно брали участь в обговоренні фактів з життя відомої письменниці:

• Справжнє ім’я Лесі Українки – Лариса Петрівна Косач-Квітка. Народилася вона 25 лютого 1871 році в інтелігентній родині, її матір знали, як письменницю Олену Пчілку (Ольга Петрівна Драгоманова-Косач), батько- високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис. Дядько – Михайло Драгоманов відомий український діяч. Лариса була другою дитиною в багатодітній родині. Та ще будучи дитиною попросила називати її Лесею. Серед всіх дітей Леся найбільше близькою була з братом Михайлом, їх навіть називали спільним іменем – “Мишелосіє”.
• Читати вона навчилася в 4 роки, в 5 – почала писати драматичні твори, а у 9 – написала перший вірш “Надія”.
• В 10 років у дівчинки почалися серйозні проблеми зі здоров’ям, у Лесі Українки діагностували туберкульоз кісток. Це поставило хрест на музичній кар’єрі. Леся Українка сама вивчила більше 10 мов – європейські і слов’янські (французьку, італійську, англійську, польську, болгарську, латину, грецьку та інші). Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька Михайла Драгоманова. Він підписувався як “Українець”. В оскільки Леся дуже любила його і захоплювалася ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім “Українка” з’явився,коли дівчині було 13 років. В 19 років вона написала підручник “Стародавня історія східних народів” для своїх сестер. Вже в цьому віці вона активно займалася перекладами творів Байрона, Шекспіра, Гоголя, Міцкевича, Гейне, Гюго, Гомера та інших. Вершиною її творчості став неймовірний твір “Лісова пісня”. Цей твір про природу було поставлено за 12 днів. Борючись з хворобою, Леся Українка їздила на лікування до Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, була на Кавказі, в Криму – ці подорожі збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. І, хоча вона прожила лише 42 роки, її внесок у літературу надзвичайно потужний.

Ім’я Лесі Українки носять вулиця, парк, університет і музей археології у Луцьку, а також велика кількість площ, вулиць, театрів, установ та підприємств в Україні, зокрема Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки міста Львова. На її честь названо астероїд 2616 Леся.

Її життя і творчість вивчає Науково-дослідний інститут Лесі Українки. Діти розглядали та цікавилися книгами Лесі Українки: “Досвітні огні”, “Думи і мрії”, “Лісова пісня”, “Дочка Прометея” Миколи Олійника. Дуже сподобалися дітям : фотокнига “Леся Українка. Сюжети з життя” (нова цікава розповідь про всесвітньо відому українську поетесу, її життя, коло її близьких та друзів). Книга побудована на оригінальних документах та фотознімках з фондів Музею. Також повість-казка про дитинство та юність Лесі Українки.

  155 років від дня народження Лесі Українки. Сьогодні ми відзначаємо ювілей жінки, яка випередила свій час. 155 років тому народилася Лариса Косач — наша Леся Українка. Вона не просто «поетеса з підручника». Вона — інтелектуалка, модерністка та справжня культурна дипломатка, яка ще століття тому доводила: українська культура є частиною великого європейського контексту. Вміння посміхатися крізь сльози та боротися в найтемніші часи — це наш спільний генетичний код. «Ні! я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає…»

Ні! Я жива! Я буду вічно жити !
Я в серці маю те, що не вмирає…
                                    Леся Українка

  Леся Українка – видатна українська письменниця, поетеса, драматургиня, перекладачка і громадська діячка. До 155-ти річчя відомої авторки у бібліотеці-філії №7 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міськради ( вул. Дністровська 22) відбувся поетичний зорепад “Поезія вічна і неповторна” присвячений життю і творчості Лесі Українки.

Сучасники називали Лесю Українку “ Мавкою  української поезії” “донькою Прометея”. Глибину її особистості, неозорий всесвіт таланту, силу думки цієї тендітної з виду української жінки, певно відкриватиме для себе не одне покоління українців. Під час заходу розповідаючи про Лесю Українку завідувачка бібліотеки-філії №7  Ірина Тарновецька-Мороз відзначила, що Леся Українка – одна з найяскравіших постатей української культури. Її життя й творчість  – це поєднання сили, ніжності, боротьби та натхнення. Леся Українка назавжди змінила українську літературу. На захід були запрошені користувачі бібліотеки – члени клубу  “Золотий вік”. Присутні заслухали презентацію виставки “Я не одна – зі мною вічність“. Учасники заходу декламували поезії Л. Українки  та  із задоволенням прослухали ліричні композиції у виконанні тріо бандуристок “ Намисто”   Центру культури і мистецтв Івано-Франківської територіальної громади.

  Леся Українка… імʼя яке відоме всім: і малим, і дорослим. Вона є тим велетом слова і духу, поруч із Шевченком та Франком, чиє слово і нині є могутньою зброєю для багатьох. Леся Українка прожила коротке життя та залишила нам великий спадок, її твори складають 12 томів. Це вірші, поеми, драми, переклади, казки, та багато творів з життя інших народів. А ще вона любила рідну Україну і служила їй палким словом. Сьогодні в бібліотеці-філії №17 с. Березівка Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради пройшла, літературно-поетична година «Безсмертна дочка Прометея». Читачі з цікавістю слухали розповідь про дитячі роки письменниці, читали вірші та поезії. Леся Українка була і залишиться живою у своїх творах, у наших серцях, у любові до рідного слова.