“Стрілець і пісня, — то брат і
сестра, то любчик і любка; в одинокій
пісні знаходить стрілець розраду та
хвилеве забуття”.
підхорунжий Юрко Шкрумеляк

2 серпня 2019 р. в бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100), Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбувся історичний муз-land “Стрілець без пісні, як риба без води” з нагоди 105-річчя з часу заснування Легіону Українських Січових Стрільців.

Бібліотекар розповідала історію створення  стрілецьких пісень, в яких оспівано Український дух, жертовність Олени Степанівни, легендарний бій на горі Маківці…   В книгозбірні лунали з ютубу: “ Ой у лузі червона калина“ Степана Чарнецького, “ Гей там на горі січ іде” Кирила Трильовського, “ За Україну, за її волю” Миколи Вороного, “Човен хитається серед води” Романа Купчинського, “ Ой видно село” Богдана Лепкого, “Не пора” Івана Франка та ін. Звучала цікава інформація про композитора, капельмейстра оркестру УСС Михайла Гайворонського, композитора Левка Лепкого. Присутні на вибір переглядали  відео-пісні.  

Діти ділилися враженнями про те, як звучав стрілецький марш на шкільній лінійці, як співали “Червону калину” в дитячому садочку,  колись чули ці пісні, але не знали авторів. Читачі переглянули видання, з яких довідались про прапор УСС, присягу стрільця, головний убір  мазепинку, військову термінологію (чета, хорунжий) . А також — про авторів стрілецьких пісень, які були безпосередніми учасниками бойових дій в Галичині, на Закарпатті, на  Наддніпрянщині, 

А  батьки зацікавилися документальною літературою про УСС, виставлену на виставці, яка діятиме в бібліотеці №5 до 8.08. 2019 р. До уваги відвідувачів створено буклет “Феномен пісень українського Січового стрілецтва”, в якому вміщено список наявних в нашій книгозбірні джерел про Українських Січових Стрільців (УСС) загалом.

Саме Стрілецькі пісні донесли до нас звитягу українців на початку ХХ ст. за волю і незалежність і тепер будять нашу свідомість.

Захід підготувала і провела Українець С.

17 липня 2019 р. о 14.00 в бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька,100) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради розпочалася природнича мандрівка “Такий цікавий світ з журналом “Крилаті” в рамках проекту МЦБС “ЛІТО+”.

Насамперед завідувачка книгозбірні ознайомила присутніх батьків і дітей з наявним фондом дитячої періодики. Бібліотекар запросила заочно мандрувати дітей різного віку. Адже видання “Крилаті” пасує влітку для пізнання навколишнього середовища. Щоб розвивати кмітливість під час канікул за допомогою цікавих завдань: судоку, головоломок, кросвордів англійською, коміксів, лабіринтів тощо.Таким чином читачі довідалися у яких барвах різні тварини бачать світ. До прикладу, коти й собаки не розрізняють червоного і помаранчевого кольорів, а черепахи – навпаки. Також школярі дізналися зі сторінки “Космічні подорожі”, що магнітні бурі виникають під час спалахів на Сонці та багато іншого.

З подивом дітлахи по черзі читали про найбільшу квітку у світі рафлезію. Це рослина-паразит, яка не має ні стебла, ні листя, ні коріння. Згодом — колективно створювали паперову рафлезію методом пуантилізм (малювання крапками, цяточками, рисочками). Натхненна рубрикою

“Художня майстерня”, шестикласниця Аня Матішак презентувала свої і братів саморобки тварин, квітів, і виготовила зайченя технікою квілінг. Хто бажає навчитися паперопластики, Аня готова показувати майстер-клас в нашій бібліотеці, попередньо домовившись.

Розв’язуючи завдання про ягоди на сторінці “Горішки для розуму”, присутні смакували червону і чорну смородину, аґрус, горох. На завершення природничої мандрівки читачі грали у велику журнальну гру на бібліотечному подвір’ї. Отже, з дитячим журналом “Крилаті” можна провести весело і з користю час.

А ви, знайомі з журналом “Крилаті”? Якщо ні, тоді мерщій до бібліотеки №5.

Захід підготували й провели Українець С., Тріщук Є.

12 липня працівники бібліотеки-філії №5 (вул. Галицька, 100), бібліотеки-філії №2 (вул. Карпатська) та інформаційного відділу “Аbis Team” МЦБС Департаменту культури Івано – Франківської міської ради взяли участь у фестивалі добрих сусідів “Пасічна-ФЕСТ”.

Вони підготували для мешканців мікрорайону Пасічна корисну інформацію та веселі розваги. З нагоди свята св. апостолів Петра та Павла бібліотекар Дяків Романія розповідала присутнім як на Україні шанують верховних апостолів та які традиції пов’язані із цим днем.

Бібліотекар Козак-Дидич Марія вітала учасників свята із Роком сім’ї та Днем родини, познайомила із літературою виховного та психологічного характеру для дорослих і дітей, та запросила до бібліотеки, щоб продовжити її вивчення детальніше. Молоді батьки отримали у подарунок буклети “Мистецтво бути сім’єю”.

Приємною несподіванкою для малечі та дорослих стали окуляри віртуальної реальності, які усі бажаючі, з допомогою працівника інформаційного відділу, могли дивитися досхочу.

Відповідальні за проведення: Козак-Дидич М.В., Дяків Р.Б., Цібій С.О., Гашевський Т.Д.

Ми ж мали все: і мову, і віру, і культуру, і звичаї, і землю, і достаток, а через політиків змушені були терпіти і голод, і приниження, і нелюдські поневіряння, і асиміляційні процеси. Ті рани не гояться. Їх ніщо не може загоїти. Не дай, Боже, пережити ще колись щось подібне, що пережили ми, вигнані зі своїх прабатьківських земель.
(письменниця Марія Горбаль)

9 липня протягом дня працівники бібліотеки-філії №5 (вул. Галицька,100) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради проводили історичний зріз “Сто років недолі або операція “Захід” з нагоди 75-річчя депортації українців з Лемківщини, Холмщини, Підляшшя, Засяння.

Згідно з «Договором між Польською Республікою та СРСР про обмін ділянками державних кордонів» до Польської Республіки відійшли історико-етнічні українські землі площею близько 19,5 тис. км² (Надсяння, Лемківщина, західна частина Бойківщини, Холмщина, Підляшшя). Нестерпна ситуація постійні залякування, вбивства, грабунки стали причиною «добровільних» виїздів понад 150 тис. лемків з їхніх етнічних земель. Це було надзвичайно жорстоке поводження з цим народом, адже їх не лише відірвали від власних коренів, але й змушували покидати виплекані важкою працею господарства і всі свої матеріальні пожитки в обмін на глиняні хати в бідних селах радянської України.