Найхолоднішою зимою я дізнався, 

що в мені буяє  непереможне літо….

Альбер Камю

Прийшла зима. А це означає, що саме час поринути у світ книги та зарядитися улюбленими зимовими історіями. Перевірена класика і трохи незвіданих сучасних творів – і святковий настрій уже на порозі. Але, зрештою, зима – це така пора року, коли у всіх з’являється справжній святковий настрій, а також посилюється віра у чудеса. І це не дивно, адже сніг нагадує про найтепліші сімейні спогади дитинства. Однак зимова пора надихає не тільки робити приємне близьким, а й довше грітись під м’якеньким пледом, попивати запашну каву з кардамоном чи ароматний чай з імбиром та читати затишні книжки .

З 1 грудня 2019 року у  бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради розгорнуто виставку-рекомендацію “Що читати взимку?” із циклу бібліотечних виставок “Сезонні читання в бібліотеці”.

Бібліотекарі підготували для читачів книги вітчизняних і зарубіжних авторів, які створять казковий зимовий настрій, бо вони легкі, як сніжинки,  від них так і віє зимовою свіжістю. Ці книги змусять інакше подивитися на світ та запросять у захопливу, чарівну, зимову мандрівку з лютими заметілями та несамовитими хуртовинами (як люблять казати у народі: “Вовки зиму ще не з’їли!”).

Любителям прози бібліотекарі пропонували ду-у-у-у-же зимові книги:  О. Генрі “Дари волхвів”, Ч. Мартін “Гора між нами”, Г. Мюссо “Поклик янгола”, Т. Янсон “Мумі-тролі і чарівна зима”, У. Старк “Маленька книжка про любов”, А. Сульберг “Привиди проти суперкрутих”, А. Тишка “Зося з вулиці Котячої взимку”, Г. Х. Андерсен “Снігова королева”, О. Памук “Сніг”, А. Крісті “Вбивство у Східному експресі”,  Е. Гофман “Лускунчик і мишачий король”, С. Кінг “Сяйво”, Я. Кавабата “Країна снігу”, збірка романтичних історій “Най сніжить”, І. Альєнде “Там, за зимою”. У романі чилійської письменниці “Там, за зимою” зима огортає не тільки засніжені вулиці, а й душі персонажів, зігріти яких здатні теплі людські стосунки – любов, дружба, солідарність. Кримінальна лінія твору охоплює лише кілька днів і відбувається в межах штату Нью-Йорк. Водночас Альєнде значно розсуває часові й географічні виміри роману, події якого відбуваються впродовж кількох десятиліть на теренах США, Чилі, Гватемали, Мексики, Бразилії. Ця книга про несподіване кохання, про непросту долю біженців, про сімейні проблеми і втрати, про дружбу, взаєморозуміння,  підтримку.

Вона розпочинала свій творчий шлях, як авторка журнальних оповідань і сама називала їх “ефемерними”, а її перший роман писався для дівчат-підлітків, однак полонив серце значно ширшої авдиторії, ставши світовою літературною класикою. Пером та уявою цієї жінки було створено найромантичніших книжкових героїнь, які вчили і вчать нас мріяти, любити і йти до мети. Легендарна письменниця Канади, зірка острова Принца Едварда, офіцер ордена Британської Імперії, дружина, мати, чарівна оповідачка, можливо, надто вразлива і чуйна для цього світу, але абсолютно необхідна йому. У літературному календарі 30 листопада відзначаємо 145-річчя від дня народження Лусі Мод Монтґомері.

28 листопада 2019 року у бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради проведено бібліоглобус “Світ належить тим, хто йому радіє”.

Бібліотекар розповіла про канадську письменницю з Острова Принца Едварда Лусі Мод Монтгомері. Користувачі дізналися, що друзі звали її просто Мод. Батьки походили із двох старовинних шотландських родин, що емігрували в Канаду у другій половині 18-го століття і мали неабиякий вплив на розбудову острова Принца Едварда. Дівчинці не було і двох років, коли її мати померла від туберкульозу. Після смерті матері Лусі Мод Монтгомері проживала з дідусем та бабусею в містечку Кевендіш (англ. Cavendish).

Найбільшу, нескінченну радість дівчинці дарувала природа. Повсюдна і цілорічна краса острова Принца Едварда ставала не лише рятівною у моменти самотності й відчаю юної Мод, але й надихала її на створення історій. Світ довкола вигравав барвами і чудесами, дерева перетворювалися на казкових персонажів, гаї, ставки та узбережжя — на чарівні місцини, оповиті містичними шотландськими оповідками і романтичними книжковими сюжетами. Магія світу природи міцно перепліталася з історіями островитян — часом простими й кумедними, часом трагічними. Закінчивши народну школу, вчилася в Коледжі Принца Вельського (англ. Prince of Wales College) у Шарлоттауні, а відтак в Університеті Далхаузі (англ. Dalhousie University) в Галіфаксі, Нова Шотландія. Після закінчення університету працювала вчителькою, займалася журналістикою. У 1908 році публікувала свою першу і найвідомішу книжку «Енн із Зелених Дахів» (англ. Anne of Green Gables) — роман про пригоди дівчинки Енн Ширлі (англ. Anne Shirley), яка залишилася без батьків і яку згодом удочерила селянська родина, що мешкала на хуторі «Зелені Дахи». Доля дівчинки Енн багато в чому збігається із долею самої Монтгомері. Але на відміну від Енн Ширлі, яка відвідувала школу у дуже скромному вбранні й лише мріяла про сукні з пишними рукавами, майбутня письменниця зростала в домі дідуся й бабусі і заможна родина могла забезпечити її всім необхідним, проте та нерідко почувалася сиротою.

Бібліотекарка рекомендувала читачам бібліотеки кращі твори письменниці. Це серія з 8-ми книг про дівчинку Енн Ширлі, найвідоміша з яких – “Енн з Зелених Дахів”, трилогія ”Емілі з Місячного Серпа” –  про обдаровану письменницьким талантом Емілі Стар, “Патриція зі Срібного Гаю” – про віддану рідній оселі Патрицію Гардинер, а також “Джейн з Пагорба Ліхтарів” та “Блакитний замок”. Ці дівчачі історії можуть читати не тільки діти , а й дорослі. 

“Найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був голодомор 1932—1933 рр. Ця спланована проти українського селянства акція мала ліквідувати основу української нації і національного відродження, зруйнувати незалежні господарства, унеможливити протистояння радянській владі. “Голод запланувала Москва для знищення українського селянства як національного бастіону. Українських селян знищили не тому, що вони були селянами, а тому, що вони були українцями”, — писав американський професор Р. Конквест.

23 листопада 2019 року у бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) до Дня пам’яті жертв голодоморів для широкого кола користувачів бібліотекарі провели історичне повідомлення “Терновий вінець народу”. Бібліотекар розповіла, що у ХХ столітті в Україні було три голодомори. Перший охопив період з 1921 по 1923 рр.; другий – 1932-1933 рр.; третій – 1946-1947 рр. Найвідомішим і визнаним на міжнародному рівні голодомором є голодомор українців у 1932—1933 роках. Голодомор в Україні 1932-33 років був штучним голодом з метою знищення українського селянства. Виконавці відбирали в селян худобу, урожай і навіть посівний матеріал на наступний рік. Дороги у великі міста просто перекривали, а тих, хто намагався туди потрапити – розстрілювали.

Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
Ліна Костенко

Завжди трохи сумно розлучатися з літом. Але у кожної пори є свої принади та романтика. Чарівна і неповторна осіння палітра. Невимовні пахощі наповнюють прохолодне повітря. Догорають яскравим полум’ям квіти. Спокій і тиша наповнює все навколо. І лише зрідка дихне легкий вітерець,  пограється опалим листям та й знову кине на землю золото осені. 

24 жовтня 2019 року для учнів НРЦ у бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбувся майстер-клас “Осіння акварель”. Діти з кольорового картону та паперу створювали цікаві композиції, основними елементами яких були парасолька, хмаринки, різнобарвні листочки.

Осінь – чудова пора року, яка змінює все навколо, зачаровує та надихає на творчість. Для нас з вами вона дарує багато яскравих фарб для створення осінніх картин… Романтично-осінню атмосферу доповнили вірші українських поетів про осінь та виставка літератури.

Відповідальна за проведення Арабчук О. С.

14 жовтня в Україні відзначається відразу чотири великі свята: Покров Пресвятої Богородиці, День захисника України, День українського козацтва та День створення УПА. Офіційно цей день є державним вихідним. 14 жовтня стало державним святом з 2015 року.

13 жовтня 2019 року у бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради проведено Духовний путівник “Діво, Пресвята – Матір матерів, пригорни до себе всіх своїх синів”.

Бібліотекар розповіла, що існує кілька переказів про історію свята  Покрови Пресвятої Богородиці. За легендами, історія Покрови починається з переказів про чудеса, скоєні завдяки заступництву Богоматері, що розкинула над віруючими своє чудове покривало (омофор, або покров). У десятому столітті на Візантію напали сарацини (араби). У Влахернській церкві, на околицях Царгороду, саме відбувалась Служба Божа. Парафіяни почали просити в Бога допомоги, і двом з них, святому Андрію Юродивому та його учневі Єпіфанію, явилась Пречиста Марія, яка, долучившись до спільної молитви, зняла з голови покривало (омофор) і розпростерла над ними. Загарбники відступили.