Виставка-знайомство “Письменники-юристи”

11 грудня 2019 року у  бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) Івано-Франківської  МЦБС Департаменту культури міської ради розгорнуто виставку-знайомство “Письменники-юристи” (до Дня прав людини).

10 грудня 1948 року ООН прийняла Загальну декларацію прав людини. Вона стала першим універсальним міжнародним актом з прав людини, що проголошує цивільні та політичні права і свободи особистості – рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші. 

Бібліотекар розповіла, що юридична освіта та юридична професія були популярні в усі часи. Завжди вважалося престижним віддати свою дитину у навчальний заклад вивчати право, іноді всупереч її бажанням. Часто людина сама йшла освоювати юриспруденцію та згодом розуміла, що професія юриста її не приваблює та її призначення зовсім в іншому. Ось тільки невелика частка відомих митців, які намагалися стати юристами, а стали письменниками: Г. Г. Маркес, Ф. Кафка, Т. А. Гофман, М. Метерлінк, П. Меріме та ін. От, наприклад, Франція подарувала світу цілу плеяду юристів-невдах, які стали блискучими письменниками: Вольтер, Ж.-Б. Мольєр, Г. Флобер, О. Бальзак. А також Ж. Верн під тиском батька-адвоката починав вивчати юриспруденцію в Нанті. Продовжував навчання у Парижі, отримав ступінь ліценціата права. Ще М. Пруст (1871-1922) – один з найбільш значних письменників та філософів ХХ сторіччя. Вчився на юридичному факультеті Сорбони, проте курсу не закінчив. Основним твором є роман «В пошуках втраченого часу». 

Детальніше

“Що читати взимку?”

Найхолоднішою зимою я дізнався, 

що в мені буяє  непереможне літо….

Альбер Камю

Прийшла зима. А це означає, що саме час поринути у світ книги та зарядитися улюбленими зимовими історіями. Перевірена класика і трохи незвіданих сучасних творів – і святковий настрій уже на порозі. Але, зрештою, зима – це така пора року, коли у всіх з’являється справжній святковий настрій, а також посилюється віра у чудеса. І це не дивно, адже сніг нагадує про найтепліші сімейні спогади дитинства. Однак зимова пора надихає не тільки робити приємне близьким, а й довше грітись під м’якеньким пледом, попивати запашну каву з кардамоном чи ароматний чай з імбиром та читати затишні книжки .

З 1 грудня 2019 року у  бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради розгорнуто виставку-рекомендацію “Що читати взимку?” із циклу бібліотечних виставок “Сезонні читання в бібліотеці”.

Бібліотекарі підготували для читачів книги вітчизняних і зарубіжних авторів, які створять казковий зимовий настрій, бо вони легкі, як сніжинки,  від них так і віє зимовою свіжістю. Ці книги змусять інакше подивитися на світ та запросять у захопливу, чарівну, зимову мандрівку з лютими заметілями та несамовитими хуртовинами (як люблять казати у народі: “Вовки зиму ще не з’їли!”).

Любителям прози бібліотекарі пропонували ду-у-у-у-же зимові книги:  О. Генрі “Дари волхвів”, Ч. Мартін “Гора між нами”, Г. Мюссо “Поклик янгола”, Т. Янсон “Мумі-тролі і чарівна зима”, У. Старк “Маленька книжка про любов”, А. Сульберг “Привиди проти суперкрутих”, А. Тишка “Зося з вулиці Котячої взимку”, Г. Х. Андерсен “Снігова королева”, О. Памук “Сніг”, А. Крісті “Вбивство у Східному експресі”,  Е. Гофман “Лускунчик і мишачий король”, С. Кінг “Сяйво”, Я. Кавабата “Країна снігу”, збірка романтичних історій “Най сніжить”, І. Альєнде “Там, за зимою”. У романі чилійської письменниці “Там, за зимою” зима огортає не тільки засніжені вулиці, а й душі персонажів, зігріти яких здатні теплі людські стосунки – любов, дружба, солідарність. Кримінальна лінія твору охоплює лише кілька днів і відбувається в межах штату Нью-Йорк. Водночас Альєнде значно розсуває часові й географічні виміри роману, події якого відбуваються впродовж кількох десятиліть на теренах США, Чилі, Гватемали, Мексики, Бразилії. Ця книга про несподіване кохання, про непросту долю біженців, про сімейні проблеми і втрати, про дружбу, взаєморозуміння,  підтримку.

Детальніше

“Світ належить тим, хто йому радіє”

Вона розпочинала свій творчий шлях, як авторка журнальних оповідань і сама називала їх “ефемерними”, а її перший роман писався для дівчат-підлітків, однак полонив серце значно ширшої авдиторії, ставши світовою літературною класикою. Пером та уявою цієї жінки було створено найромантичніших книжкових героїнь, які вчили і вчать нас мріяти, любити і йти до мети. Легендарна письменниця Канади, зірка острова Принца Едварда, офіцер ордена Британської Імперії, дружина, мати, чарівна оповідачка, можливо, надто вразлива і чуйна для цього світу, але абсолютно необхідна йому. У літературному календарі 30 листопада відзначаємо 145-річчя від дня народження Лусі Мод Монтґомері.

28 листопада 2019 року у бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради проведено бібліоглобус “Світ належить тим, хто йому радіє”.

Бібліотекар розповіла про канадську письменницю з Острова Принца Едварда Лусі Мод Монтгомері. Користувачі дізналися, що друзі звали її просто Мод. Батьки походили із двох старовинних шотландських родин, що емігрували в Канаду у другій половині 18-го століття і мали неабиякий вплив на розбудову острова Принца Едварда. Дівчинці не було і двох років, коли її мати померла від туберкульозу. Після смерті матері Лусі Мод Монтгомері проживала з дідусем та бабусею в містечку Кевендіш (англ. Cavendish).

Найбільшу, нескінченну радість дівчинці дарувала природа. Повсюдна і цілорічна краса острова Принца Едварда ставала не лише рятівною у моменти самотності й відчаю юної Мод, але й надихала її на створення історій. Світ довкола вигравав барвами і чудесами, дерева перетворювалися на казкових персонажів, гаї, ставки та узбережжя — на чарівні місцини, оповиті містичними шотландськими оповідками і романтичними книжковими сюжетами. Магія світу природи міцно перепліталася з історіями островитян — часом простими й кумедними, часом трагічними. Закінчивши народну школу, вчилася в Коледжі Принца Вельського (англ. Prince of Wales College) у Шарлоттауні, а відтак в Університеті Далхаузі (англ. Dalhousie University) в Галіфаксі, Нова Шотландія. Після закінчення університету працювала вчителькою, займалася журналістикою. У 1908 році публікувала свою першу і найвідомішу книжку «Енн із Зелених Дахів» (англ. Anne of Green Gables) — роман про пригоди дівчинки Енн Ширлі (англ. Anne Shirley), яка залишилася без батьків і яку згодом удочерила селянська родина, що мешкала на хуторі «Зелені Дахи». Доля дівчинки Енн багато в чому збігається із долею самої Монтгомері. Але на відміну від Енн Ширлі, яка відвідувала школу у дуже скромному вбранні й лише мріяла про сукні з пишними рукавами, майбутня письменниця зростала в домі дідуся й бабусі і заможна родина могла забезпечити її всім необхідним, проте та нерідко почувалася сиротою.

Бібліотекарка рекомендувала читачам бібліотеки кращі твори письменниці. Це серія з 8-ми книг про дівчинку Енн Ширлі, найвідоміша з яких – “Енн з Зелених Дахів”, трилогія ”Емілі з Місячного Серпа” –  про обдаровану письменницьким талантом Емілі Стар, “Патриція зі Срібного Гаю” – про віддану рідній оселі Патрицію Гардинер, а також “Джейн з Пагорба Ліхтарів” та “Блакитний замок”. Ці дівчачі історії можуть читати не тільки діти , а й дорослі. 

Детальніше

Історичне повідомлення “Терновий вінець народу” та акція “Запали свічку пам’яті”

“Найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був голодомор 1932—1933 рр. Ця спланована проти українського селянства акція мала ліквідувати основу української нації і національного відродження, зруйнувати незалежні господарства, унеможливити протистояння радянській владі. “Голод запланувала Москва для знищення українського селянства як національного бастіону. Українських селян знищили не тому, що вони були селянами, а тому, що вони були українцями”, — писав американський професор Р. Конквест.

23 листопада 2019 року у бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) до Дня пам’яті жертв голодоморів для широкого кола користувачів бібліотекарі провели історичне повідомлення “Терновий вінець народу”. Бібліотекар розповіла, що у ХХ столітті в Україні було три голодомори. Перший охопив період з 1921 по 1923 рр.; другий – 1932-1933 рр.; третій – 1946-1947 рр. Найвідомішим і визнаним на міжнародному рівні голодомором є голодомор українців у 1932—1933 роках. Голодомор в Україні 1932-33 років був штучним голодом з метою знищення українського селянства. Виконавці відбирали в селян худобу, урожай і навіть посівний матеріал на наступний рік. Дороги у великі міста просто перекривали, а тих, хто намагався туди потрапити – розстрілювали.

Детальніше

Майстер-клас “Осіння акварель”

Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
Ліна Костенко

Завжди трохи сумно розлучатися з літом. Але у кожної пори є свої принади та романтика. Чарівна і неповторна осіння палітра. Невимовні пахощі наповнюють прохолодне повітря. Догорають яскравим полум’ям квіти. Спокій і тиша наповнює все навколо. І лише зрідка дихне легкий вітерець,  пограється опалим листям та й знову кине на землю золото осені. 

24 жовтня 2019 року для учнів НРЦ у бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбувся майстер-клас “Осіння акварель”. Діти з кольорового картону та паперу створювали цікаві композиції, основними елементами яких були парасолька, хмаринки, різнобарвні листочки.

Осінь – чудова пора року, яка змінює все навколо, зачаровує та надихає на творчість. Для нас з вами вона дарує багато яскравих фарб для створення осінніх картин… Романтично-осінню атмосферу доповнили вірші українських поетів про осінь та виставка літератури.

Відповідальна за проведення Арабчук О. С.

Детальніше
Top