“Українське січове стрілецтво сила та доблесть: 105 років створення Легіону Українських Січових Стрільців – УСС ”

“Я,…,Український Січовий Стрілець,

 присягаю українським князям, гетьманам,

 Запорізькій Січі, могилам і всій Україні,

 що вірно служитиму Рідному Краєві,

боронитиму його перед ворогом,

воюватиму за честь української зброї

 до остонньої краплини крови.

Так мені, Господи Боже й Архангеле Михаїле, допоможіть. Амінь”

Такими словами із присяги  Українських Січових Стрільців  розпочалось обговорення актуальної теми “Українське січове стрілецтво сила та доблесть: 105 років створення Легіону Українських Січових Стрільців – УСС ”, що  відбувалось 6 серпня 2019 року протягом дня  на абонементі ЦМБ (вул. К. Данила,16) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради.

Бібліотекар наголосила, що Українське січове стрілецтво стало першою національною збройною формацією, яка після понад двохсотлітньої перерви в історії української військовості заклала наріжний камінь у підмурівок національної армії й стала історичним передвісником сучасних Збройних сил України. Вона коротко ознайомила присутніх з історією створення Легіону Українських Січових Стрільців, підкресливши, що УСС сформували з українських добровольців 6 серпня 1914-го. Військове формування виступило на боці Австро-Угорської імперії у Першій світовій війні. На заклик міжпартійної організації в Західній Україні – Головної Української Ради очолюваної Костем Левицьким відгукнулось 28 тис. добровольців. Загальні збори мали відбуватися у місті Стрий – тепер Львівської області. Туди змогли дістатися лише 10 тис. добровольців через те, що значну кількість українських міст захопили війська Російської імперії. Саме тоді тривала масштабна Галицька битва.
У Стрию перед українськими добровольцями свою промову зачитав сотник й у майбутньому організатор листопадового чину Дмитро Вітовський: “Треба нам за всяку ціну вдержатися для української справи. Ми мусимо поборювати всі перешкоди на нашому шляху, що нас ждуть у майбутньому. Ми не сміємо зневірюватися, а мусимо виконати свій національний обов’язок, у цій війні, яку нам доручив наш нарід, – підіймав він бойових дух бійців.
З усіх добровольців які продовжували сходитись у Стрий австрійська комендатура сформувала 2.5 тис. бійців. Поляки та австрійці побоювались створення потужної української армії. Їх поділили на 10 сотень по 250 стрільців. Імператор Франц-Йосип вимагав принесення присяги Австро-Угорщині, але бійці змінили її текст присягнувши українському народу. Керівником бойової управи обрали соціал-демократа Володимира Старосольського. За хоругву бійці обрали прапор із зображенням Богдана Хмельницького.
Перший бойовий досвід військова організація отримала на карпатських перевалах, де протидіяла російським військам та донським козакам.

Детальніше

Лицар правди та добра, що народився на межі двох великих століть”

“Ми не  обираємо час,

у якому живемо,

час обирає нас…”

Б.  Антоненко-Давидович 

4 серпня 2019 року о 12:00 на абонементі ЦМБ (вул. К. Данила,16) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулася літературна панорама “Лицар правди та добра, що народився на межі двох великих століть”, якою відзначили 120-ту річницю від дня народження Бориса Антоненка-Давидовича (05.08.1899 – 09.05.1984), українського письменника, перекладача, учасника національно-визвольних змагань 1917-1919 рр., багаторічного в’язня сталінських таборів.

 Розпочавши захід, бібліотекар підкреслила, що з багатьох причин ім’я талановитого письменника з надзвичайно широким діапазоном творчих інтересів, із розмаїтою мистецькою палітрою Бориса Дмитровича Антоненка-Давидовича донедавна було мало знайоме сучасному читачеві. Більшість творів автора не видавалися протягом кількох десятиліть, а саме ім’я піддавалося анафемі з суворою забороною навіть згадувати. І це про видатного письменника, новеліста і публіциста, критика й перекладача, майстра психологічної прози, одного з найкращих знавців рідної мови, справжнього чарівника слова, автора понад двох десятків оригінальних книжок.. Перші його твори побачили світ 1924 року, а з 1935-го, від початку масових репресій, літературна праця художника обірвалася більш як на два десятиліття. 

Детальніше

Календарний інформер “Війна, яка сколихнула долі народів”

1 серпня 2019 року о 12:00 працівники абонементу ЦМБ (вул.К. Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради календарним інформером “Війна, яка сколихнула долі народів” інформували користувачів бібліотеки про непересічну дату в світовій історії – 105-ту річницю початку Першої світової війни (01.08. 1914р.).

Бібліотекар підкреслила, що перша світова війна 1914–1918 рр. стала переломною подією для світової історії, визначивши значною мірою подальший розвиток людської цивілізації. Крах засадничих цінностей ХІХ ст., радикальний перерозподіл світу та сфер впливу, падіння імперій і поява на їхніх руїнах новостворених держав, вихід на історичну арену нових геополітичних центрів світового тяжіння, незагоєні рани й реваншистські настрої, спричинені повоєнним устроєм, розпач від сподівань, яким не судилося справдитися, поглиблення гуманітарних проблем – все це принесла з собою Перша світова війна. Трагізм війни особливо проявився у тотальному характері, якого вона набула, та стрімкому падінні вартості людського життя. За своїми універсальними масштабами й демографічними втратами вона значно перевершила все, що відбувалося до неї у ході найбільших міжнародних воєнних конфліктів в історії людства.

Детальніше

Літературне дослідження “Непримиренне слово правди Олени Пчілки”

17 липня 2019 року о 13:00 працівники абонементу ЦМБ (вул.К.Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради літературним дослідженням “Непримиренне слово правди Олени Пчілки” долучилися до відзначення 170-ї річниці від дня народження Олени Пчілки (справжнє ім’я – Ольга Петрівна Косач, з дому Драгоманова) (1849-1930) – української письменниці, меценатки, перекладачки, етнографа, фольклористки, публіцистки, громадської діячки, член-кореспондента Всеукраїнської академії наук (1925 р.). А ще Ольга Петрівна Косач мати поетеси Лесі Українки, Михайла Косача, Ольги Косач-Кривинюк, Оксани Косач,

Миколи Косача та Ізидори Косач-Борисової, сестра професора Михайла Драгоманова, дружина Петра Косача.
“Є на Україні, серед милої Полтавщини, багатої на гарні куточки, чудовий краєвид! Се той, що в’ється перед очима, коли дивитись на нього з високого узгір’я стародавнього гетьманського міста Гадяча” – так поетично написала у своїй повісті “Товаришки” Ольга Петрівна Косач про край, де вона народилася 17 липня 1849 року. Цією цитатою із книги Любові Дрофань “Берегиня” (Київ, в-во “Молодь”, 2004), бібліотекарка абонементу ЦМБ розпочала літературне дослідження “Непримиренне слово правди Олени Пчілки”.

“Дитяча пісенька” письменниці із незабутніми словами дитинства “Тра-та-та, тра-та-та, пішла кицька за кота, за Кота Котовича, за Сивка Сисковича…”, а ще “Бом-бім, бом-бім! Загорівся кицин дім!…” нагадала користувачам бібліотеки, як молодим, так і сивочолим ті дні, коли хотілося без усталі веселитися і сміятися і посмішка мимоволі осіяла їхні обличчя.

Поспілкувавшись із користувачами бібліотекарка зробила висновок “ Як мало ми знаємо про Олену Пчілку, в основному, що це мама славетної Лесі Українки, в кращому випадку, що це дитяча письменниця. Та заслуга її перед Україною набагато більша, тож даним літературним дослідженням, бібліотекарі постаралися частково повернути борг перед її пам’яттю. Ось деякі маловідомі факти з біографії:

  • першою видала збірку української вишивки, в книжечці ”Український народний орнамент (1876 р.) із 23 кольоровими замальовками писанок ( в знак цього, бібліотекарі виставку прикрасили вишитими рушниками);
  • 1903 року на відкритті пам’ятника Іванові Котляревському у Полтаві Олена Пчілка виступає українською мовою, порушуючи тим встановлену царською владою категоричну заборону;
  • В 1095 р. Олена Пчілка – серед чотирьох делегатів української інтелігенції у Санкт-Петербурзі на перемовинах з царським прем’єром графом Сергієм Вітте безрезультатно добивалася відміни багаторічної заборони на українcький друк і шкільництво;
  • В 1920 році,за більшовиків, під час святкування дня народження Т. Шевченка у Гадяцькій гімназії, Олена Пчілка огорнула погруддя поета національним синьо-жовтим стягом. За антибільшовицькі виступи була заарештована в Гадячі.
Детальніше

Фотогалереєю робіт М. Сурмачевської відзначили День Фотографа

13 липня 2019 року протягом дня працівники абонементу ЦБ  (вул. К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відзначили Міжнародний день фотографа фотогалерею робіт Мар’яни Сурмачевської. Вже стало доброю традицією позиціонувати свою бібліотеку як простір для презентацій творчого доробку обдарованих особистостей. Бібліотекарі стараються сприяти у реалізації творчих задумів талановитих краян та популяризувати їхню творчість, а ще зацікавити бібліотекою, заохотити до читання через незвичні форми роботи. Тож і цього разу присутні  користувачі бібліотеки, а також жителі мікрорайону мали можливість ще раз переглянути чудові роботи Мар’яни Сурмачевської, які представили з нагоди Міжнародного дня фотографа, що відзначався 12 липня. 

Відвідувачі заходу із задоволенням роздивлялися світлини представлені як у приміщенні бібліотеки, так і на бібліотечних вітринах, їх зацікавили вдалі моменти, увіковічнені  на світлинах різних колекцій фотохудожниці. Позитивні емоції, дружнє спілкування панували в бібліотеці.

Захід проведений для широкого кола користувачів. Відповідальна – Кирста О.М.

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top