8 березня традиційно відзначають свято весни, краси та жіночності — Міжнародний жіночий день. Історія свята пов’язана з боротьбою жінок за  політичні, економічні та соціальні права. З  1977 року  рішенням Організації Об’єднаних Націй це свято року набуло статусу міжнародного — «Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир». 

10 грудня 1948 р. у Парижі було прийнято Загальну декларацію прав людини.  Це  перший  в  історії  міжнародних  відносин  акт,  в  якому проголошено широке коло основних прав і свобод людини, згідно ст. 1 «Всi люди народжуються вiльними i рiвними у своїй гiдностi та правах» та ст. 2 «Кожна людина повинна мати всi права i всi свободи, незалежно вiд раси, кольору шкiри, статi, мови, релiгiї, полiтичних або iнших переконань, нацiонального чи соцiального походження, майнового, станового або iншого становища».

Історія ідеї прав людини бере свої витоки в давнині. Вже в Біблії містяться положення про цінність і недоторканність людського життя, рівності людей. Окремі означені виступи за права жінок у світовій історії фіксуються ще з часів римського права. Але у відкриту площину боротьба за права жінок переходить у ХІХ ст.

06 березня 2021 року о 14:00 в читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) Департаменту культури Івано-Франківсько міської ради, в рамках засідання клубу «Діалог» в онлайн форматі, відбувся історико-правовий екскурс «Права жінок і мир на планеті».

До уваги наших віртуальних користувачів керівник клубу «Діалог» Майя Шегда запропонувала однойменну відеопрезентацію до Міжнародного дня прав жінок і миру. В хронологічній  і змістовній послідовності історико-правовий екскурс інформує нас про вітчизняні та міжнародні правові засади прекрасної половини людства жінок. Слід відзначати, що в плині часу позитивно змінювалася демократична динаміка гендерна рівність, ствердження феміністичних засад та реалізація прав жінок на всіх рівнях.

Ратифікувавши Конвенцію ООН, Україна автоматично прийняла на себе низку юридичних зобов’язань з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок і забезпечення рівності чоловіків і жінок на національному рівні. Отже, держава зобов’язана забезпечити дотримання норм і стандартів Конвенції та погодилася на контроль з боку Комітету ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок. 

Визначивши людину, її права найвищою соціальною цінністю, Конституція України приєдналася до європейського і світового бачення цього питання, закріпила його загальнолюдське вирішення як обов’язкове для держави і для всіх інших учасників суспільних відносин. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. 

В нових реаліях,  у період Революції Гідності та під час бойових дій в ООС, жінки України були помітними учасницями Майдану, захисницями і волонтерками на фронті. Збройні сили України розробили гендерну політику, яка передбачає забезпечення ефективного впровадження гендерного підходу для створення гарантій рівних прав та можливостей. Отож, права жінок поширюються і на пакет прав військовослужбовців України.

З кожним роком відзначення Міжнародного жіночого дня в Україні все частіше стає приводом для просвіти широкої громадськості з питань прав та можливостей жінок. У великих містах України щорічно організовуються марші жіночої солідарності. «Права жінок – права людини» – основні гасла, що лунають під час маршу. 

Таким чином, сьогодні рух за права жінок трансформувався в рух за суспільний прогрес, і ті завдання і цілі, які ставлять перед собою учасники руху, стосуються не тільки жінок, вони значущі для розвитку всього суспільства в цілому, в якому чоловік і жінка виступають єдиною системою, взаємодіють і доповнюють один одного, в якому рівність двох статей – це питання рівності людського існування.

Сучасна жінка України є уособленням краси, кохання та материнства. Сьогодні наші жінки не тільки є берегинями родинного спокою, але й стоять на захисті Батьківщини в одному строю разом із чоловіками.  І тому мають реальне право скористатися повним пакетом законодавчих та нормативно-правових актів згідно Конституції України та міжнародно-правової політики України.

В ході підготовці відеопрезентації використані інформаційні джерела з книжкового фонду бібліотеки та був здійснений широкий моніторинг інтернет- ресурсів:

https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/430/4.pdf

https://uk.wikipedia.org/wiki

https://helsinki.org.ua/prava-zhinok-i-henderna-rivnist-v-ukrajini-o-uvarova/

http://www.center.gov.ua/component/k2/item/3423

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text

https://ips.ligazakon.net/document/view/mu11251

https://ips.ligazakon.net/document/view/mu11251?an=5

http://womenua.today/15rokiv-zakonu/

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/233-20#Text

https://tut-cikavo.com/krajini/yevropa/867-tsikavi-fakti-pro-evropejskij-soyuz

http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/3643/1/Ljubenna.pdf

https://mfa.gov.ua/mizhnarodni-vidnosini/yevropejskij-soyuz

https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/31835/1/Ridna_bakalavr.pdf ….

Відповідальна за проведення заходу бібліотекар читального залу Майя Шегда.

Слово Тараса Шевченка звучить у віках як пророча візія. Це, беззаперечно, стосується і нашої доби. Неможливо уявити життя українців, їх поступ на шляху до незалежності без Шевченкового полум’яного слова. Він є воістину потужним духовним провідником нації. Нехай святиться його Слово у віках, нехай у  переданні поколінь збережуться його думки, ідеї, заповіти. Понад усе пишаймося цим неоціненним скарбом України. Тож хай сьогодні на усіх теренах Вітчизни лунає, шириться, торжествує слово Т.Г. Шевченка. 

 04.03.2021 року працівники читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради напередодні Шевченківських свят звернулися до невмирущих поетичних скарбів Кобзаря. На тлі виставки-інсталяції бібліотекарі читали один із його знакових творів.

«Ісаія. Глава 35» (Подражаніє) – у формі біблійного пророцтва поет висловлює свої мрії та сподівання про вільне майбутнє для України. Образи вірша мають водночас і символічний, і конкретно реальний зміст. Вірш звучить стверджуєче, пафосно, як гімн нескореності волелюбного українського духу.

Тож читаймо, думаймо, діймо!

Відповідальна: провідний бібліотекар читального залу ЦБ – Балабан С.О.