Дивовижні, чудові, гарні, барвисті- яких ще слів потрібно дібрати, щоб змалювати красу, що випромінюється з великодніх писанок!?   Ще з прадавніх часів, вони були особливо пошановані на Прикарпатті.

У давнину казали: “Коли даруєш писанку, то ніби вручаєш листівку з найтеплішими побажаннями… Адже у візерунках та химерних переплетіннях рисок, ліній і завитків закодовані послання на щастя, долю, любов і добробут. Утім писанка- це не лише вітальна листівка, а й споконвічне джерело мудрості українського народу. Традиція розписувати писанки передавалася із покоління в покоління. Процес розпису є сакральним дійством, під час якого необхідно думати про світле, хороше та приємне.

Працівники бібліотеки-філії №1 (вул. Вовчинецька, 206) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради розпочали підготовку до Великодня та поринули у таємничий світ української  писанки.

“…книга ж — це джерело освіти, знання і якщо збагачення, то збагачення культурного і душевного“

(М. Т. Рильський)

Книжка. Вона несе в собі інформацію. Чогось вчить. Чимось дивує. До чогось спонукає. Вона завжди цінна. І навіть, сьогодні, в еру технологій і комп’ютерних можливостей книга залишається основним джерелом нашого духовного збагачення. 

І от, гарним подарунком для бібліотеки-філії №11 (с. Угорники) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, стала нова література від Українського інституту книги. Цікаві, яскраві та захоплюючі книги уже чекають своїх читачів в бібліотеці. 

Отож чекаємо закінчення карантину щоби знову поринути у світ читання. 

Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка. ганьба і знову довга дорога до волі.
  В.Чорновіл                                                                         

В історії українського суспільства є особистості, завдяки яким Україна стала незалежною. До таких людей передусім належить В’ячеслав Чорновіл – полум’яний борець за справедливість, за волю та щастя народу. Він пройшов великий та складний життєвий шлях, до останку відданий служінню ідеалам свободи і демократії.

25 березня минає 22 роки з дня загибелі В.Чорновола. У бібліотеці-філії №7 (вул.Дністровська 22) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради до цієї дати була підготовлена хвилинка-спомин “В’ячеслав Чорновіл – борець за права людини“. В’ячеслав Чорновіл разом з іншими видатними діячами започаткував національно-визвольний рух шістдесятників та дисидентів, член Української Гельсінської групи. Кілька разів ув’язнений за “антирадянську пропаганду”, перебував у таборах суворого режиму. Щоб осягнути справу Чорновола потрібен час, себто зробити те, що нам не вдалося зробити за його життя. Про життя і діяльність політичного діяча,  ви зможете дізнатися з книжкової виставки “З когорти незламних борців”, яка представлена у нашій бібліотеці.

Відповідальна за проведення : Васіна М.М.

Книжкові полиці бібліотеки – філії №22 (с. Тисменичани) Івано – Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради поповнились новими виданнями від Українського інституту книги за програмою поповнення бібліотечних фондів.

Більша частина книжок – дитяча література. Книги нові, дуже цікаві, з яскравими ілюстраціями, написані українською мовою. До кожної з книг прикріплено особливу наліпку „UKRAINIAN //|||BOOK INSTITUTE”.

Після карантину книги чекають своїх читачів. Запрошуємо до захоплюючого читання.
Дякуємо Українському інституту книги за підтримку нашої бібліотеки !

До Всеукраїнського тижня дитячого та юнацького читання бібліотека-філія №13 (с.Хриплин, вул.Берегова, 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували літературне віконце “Поетеса з гір Карпатських” з нагоди 140-річчя від дня народження Марійки Підгірянки.

А народилася відома дитяча письменниця 29 березня 1881 року у мальовничому карпатському селі Білі Ослави в сім’ї лісничого. Справжнє ім’я письменниці – Марія Омелянівна Ленерт, це згодом вона взяла собі лагідний псевдонім – Підгірянка. Росла Марійка розумною і талановитою дівчинкою. Мріючи стати вчителькою, займалася самоосвітою. Вона закінчила початкову школу і самотужки здолала подальші освітні сходинки – склала екстерном іспити і здобула омріяний фах вчителя, а допомагав їй в навчанні батько, котрий гарно володів німецькою мовою, добре знав математику і біологію. Також вчителем для внучки був дідусь. Понад 40 років Марія Омелянівна вчителювала в різних школах Галичини та Закарпаття.  Працювала вчителем і трудилася на літературній ниві, пишучи то поезію, то прозу, а то й п’єси, казки, пісні, загадки, лічилки, ігри.