Вчора, 11 липня, на території відпочинкового комплексу «Під Явором», відбувся святковий концерт з нагоди 643-річниці від дня заснування села Драгомирчани “Рідне село – колиска мого дитинства”. Свято розпочалося з благословення чеснішого ієрея отця Олега Качмарського та виступу церкового хору. Усіх присутніх вітали зі святом депутатка Верховної ради України, Оксана Савчук, та голова Івано-Франківської міської територіальної громади, Руслан Марцінків, а також голова районної ради, Василь Попович, та радник міського голови – Ігор Хом᾿як.

Бібліотека-філія №24 (с. Драгомирчани, вул. Незалежності, 77) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради долучилася до заходів приурочених до святкування Дня села.

Глядачів тішили своїми виступами учасники художньої самодіяльності – Дем’янів Соломія, Британ Вероніка, Борищак Вікторія (вокальні номери), Борищак Анна (сольний танець «Цвіте терен»), танцювальний колектив «Веселка» (художній керівник Борищак Анна), вокальний ансамбль «Драгомирчанка».

Щороку, 11 липня, відзначають “найсолодше свято” – Всесвітній день шоколаду. Ідея “подарувати” шоколаду свій день народилася у Франції в 1995 році. Це було спочатку національне свято, але воно так сподобалася любителям ласощів у всьому світі, що швидко поширилося і набуло статусу всесвітнього.
09.07.2021 року в бібліотеці-філії № 22 (с. Тисменичани, вул. Грушевського, 54) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради для користувачів було організовано і проведено шоколадне свято “Був би світ із шоколаду, ой які були б ми раді”. Спочатку діти слухали смачну розповідь про шоколад, історію появи цієї солодкої насолоди, чудодійні властивості, цікаві факти, пов’язані з цими солодощами. А ще розповідали легенди, зачитували веселі вірші, відгадували загадки – звичайно про шоколад. Анна Чуйко порекомендувала прочитати найпопулярнішу книгу Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика», розповівши про хлопчика з добрим серцем і про солодкі дива, які відбуваються у цій книжці.

На виставці “Шоколад – це їстівне щастя”, діти з цікавістю розглядали колекцію обгорток шоколадок часів дитинства їхніх батьків. З захопленням переглядали презентацію “Шоколадні шедеври”, яку підготували для них бібліотекарі. А потім настав час для самого шоколаду. Діти смакували ним, а розтопленим шоколадом заливали формочки, прикрашали прянички, а потім все це смачно з’їдали.  Усі учасники заходу пішли щасливі і усміхнені, а все тому, що шоколад додав настрою та позитивних емоцій.

“Не бійтесь заглядати у словник:
це пишний яр, а не сумне провалля;
збирайте, як розумний садівник,
достиглий овоч у Грінченка й Даля.
Не майте гніву до моїх порад
і не лінуйтесь доглядать свій сад”
М.Рильський

Навіть найрозумніша людина не може пам’ятати всі події сучасного та минулого, численні дати, цифри, факти. Великі багатства людської думки зберігаються в книгах. В бібліотеці-філії №13 (с. Хриплин, вул. Берегова, 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради була підготовлена і розгорнута виставка-енциклопедія “Книги, які знають все”. Це книги-всезнайки, скупі і щедрі одночасно, в них немає нічого зайвого, а є багато потрібного. Сьогодні відбудеться мандрівка в країну знань, а провідником на цій дорозі для нас будуть енциклопедії, словники, довідники – словом, уся та книжкова сімейка, що в бібліотеці зветься фондом довідкових видань. Довідкові видання – це твори друку, що містять стислі відомості наукового, науково-популярного або прикладного характеру, які викладені, оформлені та розміщені так, щоб їх можна було швидко знайти. Основні види довідкових видань: енциклопедії, довідники, словники.

“Тисячі речей у житті забудете, а тих хвилин, коли вам люба мама чи бабуся оповідала байки, не забудете до смерті.”
Іван Франко

Рід, родина, сім’я… Це ніби дерево у всій своїй красі – від самого найнижчого корінчика і аж до самого найвищого листочка. Все в собі поєднано, бо ж і справді так воно є. Родина стає тим певним джерелом, котре передає ДНК-інформацію з покоління в покоління. Саме тому, колись дбайливо ставилися до питання одруження. Батьки ретельно підбирали своєму синові «подругу життя». Бо ж від цього залежало майбутнє їхнього роду. Адже якщо у родині потенційної нареченої були любителі оковитої, то була небезпека, що ця дитина може мати схильність до цього. І тому, насамперед, дивилися на моральні якості самої молодої особи, а також і її родичів. Так будувалися сильні роди.

Виховання в родині мало величезне значення. Якщо взяти біографію будь-якого великого письменника чи науковця, то обов’язково мова йтиме про те, що любов до його праці прищепила бабуся, дідусь, дядько, мама чи хтось з родичів. Хоча б для прикладу, візьмемо сім’ю усім нам відомої Лесі Українки, на формування якої впливала мама, і навіть дядько. 

Дуже цікавим фактом є те, що у нас, слов’ян ще в дохристиянські часи закладалася ідея в кожному – не опоганити свій рід. І тут малося на увазі не загубити своє життя, не втратити Богом даний талант намарно, не гуляти, не пити, не зраджувати. Інакше кажучи – бути чесним, добрим, розвиватися і тягнутися до кращого.