“Ми б’ємось за те, чому нема ціни в усьому світі – за Батьківщину”, – ці слова Олександра Довженка сьогодні звучать особливо сильно, бо крізь буремні роки вони стали дороговказом для тих, хто тримає небо й землю України. 6 грудня 1991 року Верховна Рада України ухвалила закон “Про Збройні Сили України”, “Про оборону України”, а згодом – Концепцію оборони і розбудови українського війська. Саме тому 6 грудня, у день ухвалення цього важливого рішення, українці відзначають державне свято – День Збройних Сил України, встановлений постановою парламенту у 1993 році. Збройні сили – це один із основних елементів стабільності та впевненого розвитку Української держави, справжня гарантія суверенітету та мирного майбутнього. Збройні Сили України – це військове формування, на яке згідно з Конституцією покладено оборону нашої території, захист суверенітету, цілісності й недоторканності кордонів. ЗСУ стримують агресора, дають відсіч ворогу, охороняють повітряний і підводний простір, не дозволяючи жодній темряві проковтнути нашу землю. День Збройних сил України – це особливий день, коли серце кожного українця сповнюється гордістю й щемом. Це час, коли ми низько схиляємо голови перед тими, хто щодня стоїть на варті життя, дарує нам мирні світанки, дозволяє вчитися, працювати, ростити дітей і вірити в майбутнє. Українська армія – це символ незламності, мужності, сили духу, патріотизму та вірності народові. Це – Сухопутні війська, Повітряні сили, Військово-морські сили, а також Десантно-штурмові війська, війська зв’язку та кібербезпеки, Сили спеціальних операцій, Територіальна оборона, Медичні сили, Сили підтримки й логістики – це велика родина, де кожен воїн важливий, кожен подвиг великий, кожна крапля мужності безцінна. Усі ці роди військ мають свої професійні дні, але 6 грудня об’єднує всіх, хто покликаний бути щитом України. У цей день ми з особливою шаною згадуємо героїв, які віддали життя за Україну. Їхній подвиг – у кожному вдиху свободи. Їхні кроки – у кожній нашій перемозі. Їхня самопожертва назавжди вписана в небеса.Це воїнство небесне – наша пам’ять живе про тих, хто відійшов у небо, але продовжує оберігати Україну з висот. Їхні імена – як зорі, що ведуть вперед тих, хто сьогодні бореться за свободу. Дякуємо Збройним Силам України за щоденну боротьбу, за стійкість, за мужність, за силу духу, за кожен новий ранок, який вони виборюють ціною власного життя. Дякуємо за те, що стоять замість нас там, де найважче.

Пишаємось. Віримо. Переможемо.
Слава Збройним Силам України! Слава Україні!

06.12 – День святого Миколая Чудотворця!

Під небом зимовим, сріблястим, святим
Йде Миколай тихесеньким кроком своїм.
Йде крізь сніжиночки ніжні, летючі,
Наче крильця маленькі на вітрі тремтючі.
Миколайко пухнастий з мішечком добра
Заглядає у вікна бібліотек зрання.
Несе він даруночки — теплі, казкові,
Щоб серце дитяче світилось любов’ю.

День тих, хто не має броні на серці, але саме вони найчастіше стають щитом для інших. В час, коли війна вириває з життя спокій і нормальність, з’являються люди, які, не чекаючи наказу чи подяки, беруть на себе найважчі дороги. Волонтери — це ті, хто вночі пакує рюкзаки, вдень шукає потрібні медикаменти, а під дощем, під обстрілами, під вітром — везе на передову усе, що може зберегти чиєсь життя.

  7 грудня виповниться 125 років від дня народження Катерини Білокур — легендарної художниці, що змогла власноруч, без академічної освіти, побудувати світ із квітів, світла й ніжності.
4.12.2025 року в читальному залі ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради на запрошення Богдани Ботюк, завідувачки відділу денного перебування Івано-Франківського територіального центру соціального обслуговування відбувся захід: світлиця майстрині “Душа розквітла в квітах”, який був присвячений 125-й річниці від дня народження художниці.
Бібліотекар Оксана Дубовська підготувала для відвідувачів читального залу розповідь про відому мисткиню для популяризації її творчого доробку. Катерина Білокур все життя присвятила квітам, увічнюючи їх на полотнах, вважаючи очима Землі, своїми дітьми. Переглядаючи екранізовані моменти життя та альбоми з репродукціями її картин, кожен мав змогу оцінити всі грані таланту унікальної художниці, можливість зануритися у світ непростої долі цієї жінки, збагатити уявлення про українську культуру ще одним ім’ям. Катерина Білокур — одна з найвидатніших українських художниць ХХ століття, майстриня, яка створила власний, абсолютно впізнаваний всесвіт із квітів, світла та дивовижної точності. Також для відвідувачів бібліотеки була підготовлена викладка літератури «Душа розквітла в квітах», яка стала чудовим доповненням до заходу. Ми повинні пам’ятати про талановиту українку – Катерину Білокур, яка пережила багато як драматичних моментів, так і яскравих подій, але все ж стала художницею та зуміла осягнути вершин успіху і прославити українське мистецтво на цілий світ. Сьогодні ми згадували жінку, яка, маючи лише мрію, любов до природи та неймовірну волю, стала символом української краси й сили духу. Її квіти — це Україна, яку вона любила до безмежжя.