Природнича мандрівка “Такий цікавий світ з журналом “Крилаті”

17 липня 2019 р. о 14.00 в бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька,100) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради розпочалася природнича мандрівка “Такий цікавий світ з журналом “Крилаті” в рамках проекту МЦБС “ЛІТО+”.

Насамперед завідувачка книгозбірні ознайомила присутніх батьків і дітей з наявним фондом дитячої періодики. Бібліотекар запросила заочно мандрувати дітей різного віку. Адже видання “Крилаті” пасує влітку для пізнання навколишнього середовища. Щоб розвивати кмітливість під час канікул за допомогою цікавих завдань: судоку, головоломок, кросвордів англійською, коміксів, лабіринтів тощо.Таким чином читачі довідалися у яких барвах різні тварини бачать світ. До прикладу, коти й собаки не розрізняють червоного і помаранчевого кольорів, а черепахи – навпаки. Також школярі дізналися зі сторінки “Космічні подорожі”, що магнітні бурі виникають під час спалахів на Сонці та багато іншого.

З подивом дітлахи по черзі читали про найбільшу квітку у світі рафлезію. Це рослина-паразит, яка не має ні стебла, ні листя, ні коріння. Згодом — колективно створювали паперову рафлезію методом пуантилізм (малювання крапками, цяточками, рисочками). Натхненна рубрикою

“Художня майстерня”, шестикласниця Аня Матішак презентувала свої і братів саморобки тварин, квітів, і виготовила зайченя технікою квілінг. Хто бажає навчитися паперопластики, Аня готова показувати майстер-клас в нашій бібліотеці, попередньо домовившись.

Розв’язуючи завдання про ягоди на сторінці “Горішки для розуму”, присутні смакували червону і чорну смородину, аґрус, горох. На завершення природничої мандрівки читачі грали у велику журнальну гру на бібліотечному подвір’ї. Отже, з дитячим журналом “Крилаті” можна провести весело і з користю час.

А ви, знайомі з журналом “Крилаті”? Якщо ні, тоді мерщій до бібліотеки №5.

Захід підготували й провели Українець С., Тріщук Є.

Детальніше

Літературне дослідження “Непримиренне слово правди Олени Пчілки”

17 липня 2019 року о 13:00 працівники абонементу ЦМБ (вул.К.Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради літературним дослідженням “Непримиренне слово правди Олени Пчілки” долучилися до відзначення 170-ї річниці від дня народження Олени Пчілки (справжнє ім’я – Ольга Петрівна Косач, з дому Драгоманова) (1849-1930) – української письменниці, меценатки, перекладачки, етнографа, фольклористки, публіцистки, громадської діячки, член-кореспондента Всеукраїнської академії наук (1925 р.). А ще Ольга Петрівна Косач мати поетеси Лесі Українки, Михайла Косача, Ольги Косач-Кривинюк, Оксани Косач,

Миколи Косача та Ізидори Косач-Борисової, сестра професора Михайла Драгоманова, дружина Петра Косача.
“Є на Україні, серед милої Полтавщини, багатої на гарні куточки, чудовий краєвид! Се той, що в’ється перед очима, коли дивитись на нього з високого узгір’я стародавнього гетьманського міста Гадяча” – так поетично написала у своїй повісті “Товаришки” Ольга Петрівна Косач про край, де вона народилася 17 липня 1849 року. Цією цитатою із книги Любові Дрофань “Берегиня” (Київ, в-во “Молодь”, 2004), бібліотекарка абонементу ЦМБ розпочала літературне дослідження “Непримиренне слово правди Олени Пчілки”.

“Дитяча пісенька” письменниці із незабутніми словами дитинства “Тра-та-та, тра-та-та, пішла кицька за кота, за Кота Котовича, за Сивка Сисковича…”, а ще “Бом-бім, бом-бім! Загорівся кицин дім!…” нагадала користувачам бібліотеки, як молодим, так і сивочолим ті дні, коли хотілося без усталі веселитися і сміятися і посмішка мимоволі осіяла їхні обличчя.

Поспілкувавшись із користувачами бібліотекарка зробила висновок “ Як мало ми знаємо про Олену Пчілку, в основному, що це мама славетної Лесі Українки, в кращому випадку, що це дитяча письменниця. Та заслуга її перед Україною набагато більша, тож даним літературним дослідженням, бібліотекарі постаралися частково повернути борг перед її пам’яттю. Ось деякі маловідомі факти з біографії:

  • першою видала збірку української вишивки, в книжечці ”Український народний орнамент (1876 р.) із 23 кольоровими замальовками писанок ( в знак цього, бібліотекарі виставку прикрасили вишитими рушниками);
  • 1903 року на відкритті пам’ятника Іванові Котляревському у Полтаві Олена Пчілка виступає українською мовою, порушуючи тим встановлену царською владою категоричну заборону;
  • В 1095 р. Олена Пчілка – серед чотирьох делегатів української інтелігенції у Санкт-Петербурзі на перемовинах з царським прем’єром графом Сергієм Вітте безрезультатно добивалася відміни багаторічної заборони на українcький друк і шкільництво;
  • В 1920 році,за більшовиків, під час святкування дня народження Т. Шевченка у Гадяцькій гімназії, Олена Пчілка огорнула погруддя поета національним синьо-жовтим стягом. За антибільшовицькі виступи була заарештована в Гадячі.
Детальніше
Top