Віншую Вас в коляді,
Проживайте в гаразді
Без клопоту, без біди
До другої коляди.

09 січня 2018 року о 13:00 на абонементі ЦБ (вул.К.Данила,16) Департаменту культури міської ради відбувся дайджест колядок “Україна колядує, колядує вся земля…”, яким бібліотекарі представили книги і друковану продукцію з колядками із фондів бібліотеки.
Бібліотекар розповіла про святкування різдвяно-новорічних свят в нашому прикарпатському краю, про виникнення колядок, які увібрали в себе все краще з календарних обрядів нашого народу, коріння яких у сивій давнині. Вона підкреслила, що самобутність Української колядки в тому, що вона гармонійно поєднує давнє і нове, загальноукраїнське і національне, релігійне і світське.

Коляда…Коляда..Коляда – співана-переспівана славними прадідами і батьками. А чи знаєте Ви, що колись коляда була заборонена? Наші дідусі та бабусі, навіть наші батьки передавали колядки усно, з уст в уста, та тільки тим, кому можна було довіряти. Саме їм, треба віддати належне слово пошанування, людям, які зберегли в своїй пам’яті десятки колядок від зникнення в атеїстичну радянську негоду, коли заборонялося славити ім’я Боже, а у різдвяних колядках душа людини цілковито звернена до Бога, творить йому хвалу. Сьогодні ми можемо вільно ширити різдвяні пісні-колядки та українські традиції – вертеп та свято Маланки, насолоджуючись перлинами душі народної. Цього дня користувачі бібліотеки разом із бібліотекарями згадували улюблені колядки своїх родин і колядували, колядували, колядували…

8 січня 2018 року о 13:00 на абонементі ЦБ (вул.К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  в форматі “Палітри ювілейних дат” користувачам була представлена літературна постать – Володимир Сосюра, український письменник, поет, автор поезії “Прекрасна осінь у Карпатах”.

Бібліотекар ознайомила користувачів бібліотеки з біографією та творчістю письменника. Близько шістдесяти поетичних збірок, десятки поем, автобіографічна проза – це безмежний світ В.Сосюри, це історія, пережита в любові й ненависті, радості й журбі.Праця на рідній землі, зачарованість світом, мелодії умиротвореного віком та не згаслого кохання – всім цим повниться прозора, як вересневе небо, “осіння” лірика митця. Вона – цілком у життєрадісних, по-людські таких зрозумілих настроїв.

Змальовувана дійсність для В.Сосюри – безумовно позитивна й прийнятна, тотожна таким поняттям, як юність, вічність, життя,любов тощо.

Бібліотекар підкреслила, що В.Сосюру майже одностайно було визнано критикою поетом “солов`їного співу”, “найніжнішим ліриком України”. але вголос ніхто і ніде не говорив про нього як про поета, який не мовчав ніколи, коли його народові було боляче. Для нього ніколи не існувало заборонених тем, а написане він не ховав у шухляду – воно ходило по руках, поширювалося в рукописах і, таким чином, робило свою велику справу обстоювання гідності і прав українського народу.

Як лірик тривожної, музичної душі, він черпав силу у вічно молодому русі людського життя й природи, вірив у нього, сам був “співною часткою”:”Хай опадає лист в саду на землю в срібному інеї – я в пісні молодість знайду і довго-довго буду з нею”.

Масовий захід підготовлений для широкого кола користувачів бібліотеки, відповідальна бібліотекар абонементу ЦБ Лисенко Л.С.