Літо – найяскравіша кольорова і багатозвучна пора року, пора відпусток, відпочинку, літнього оздоровлення. Та не в усіх є реальна можливість виїхати із галасливого міста. Тож працівники абонементу відділу обслуговування ЦБ (вул. К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради пропонують своїм користувачам, місцевим громадам план дій на період літнього сезону, презентують бібліотеку як територію неформального спілкування, сприяють самореалізації кожної особистості. Створюючи простір творчості і приємного спілкування з літературою для всіх бажаючих, бібліотекарі планують проведення масових заходів і за межами книгозбірні.

26 липня 2017 року о 12:00 на Південному Бульварі (навпроти базарчика) працівники абонементу провели промоушн акцію -літній бум “Читаємо завжди – читаємо скрізь, читають всі-читайте й Ви”. Мета акції – популяризувати бібліотеку, просувати книгу та заохочувати до читання.

Відкритий перегляд книг із виставки “ Кожна книга відкрита для тебе” та виставки літературних новинок “Знайомтесь, нова книга” не залишив байдужими нікого. Зупинялись біля книг усі: сивочолі бабусі, дідусі, мами з малечею, а також з цікавістю приглядалась до книг і молодь. Особливий інтерес викликала література із розділів “Незабутні сторінки історії землі моєї”(історичний роман) та”Нас любов лише підносить” (сучасне літературне слово про любов.) Всі із задоволенням спілкувалися, тож бібліотекарі запросили відвідати і наступні літні заходи, а саме:

бібліотечний бульвар “Ми хочемо, щоб ваше літо було книгами зігріто” (кожний четвер серпня – викладка книг на вулиці біля абонементу ЦБ (вул. К. Данила,16) та чит.залу, вул. П. Орлика,5)
полудневі релакс посиденьки “ Сховайся від спеки в бібліотеці” (01. 08. 2017 -чит. зал вул. П. Орлика,5);
виставка-настрій “Три “ Д”: для дому, для душі, для натхнення”) 07.08.2017 – абонемент Цб;
виставка книг про мед і медопродукти “Солодке золото України (18. 08. 2017- абонемент ЦБ).

Бібліотекарі переконались, що такі заходи сприяють підвищенню читацької активності, організації відпочинку та проведення змістовного дозвілля, а також залученню до бібліотеки нових читачів.
Відповідальні: Кирста О. М., Лиcенко Л. С., Микитюк У. С.

25 липня 2017 року о 15:30 на абонементі відділу обслуговування ЦБ (вул. К.Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулась міні-дискусія та обговорення статті “Татуювання: мода чи безглуздя ?”.

Татуювання!!! Татуювання??? Татуювання… Бібліотекар підкреслила, що сьогодні практично неможливо, пройшовши вулицями міста, не зустріти людину з татуюванням. Усе більше людей прагне до самовираження, залишаючи на своєму тілі якийсь знак. Зараз стало дуже модним робити татуювання. Особливо ця практика набула поширення серед молоді, яка вважає, що зробивши тату вони виглядають “круто” і ексклюзивно. Що це – вид мистецтва чи, може, безглузде псування власного тіла та психіки? Одні вважають, що наносячи малюнок на тіло, знаходиш незмінного захисника, отримуєш оберіг, який не знімається. Інші ж заперечують, мовляв, “поганим “ татуюванням можна й шрамів собі заробити, й невиліковну хворобу занести. Де тут міф, де реальність? Розібратись у цьому і спробували працівники абонементу ЦБ в ході проведення міні дискусії та обговорення статті.

Бібліотекар розповіла про історію виникнення тату, значення малюнків, які наносять на тіло, познайомила молодих користувачів бібліотеки із небезпеками для здоров’я, які можуть виникнути під час або після нанесення тату. Також при обговоренні статті зверталась увага на те, що татуювання – не просто симпатична прикраса, це те що залишається на все життя і що вивести її, практично, неможливо. Тому перед тим, як піти на цей відповідальний крок, потрібно добре подумати, це повинно бути свідомо. Тож, що б вас не заманило у майстерні татуювання: бажання виділитися і проявити свою індивідуальність; пристрасть до прикрашення тіла; віра у різні повір’я, прикмети, що “гарна” табу може змінити долю, чи будь яка інша причина, перш за все, як говорить давнє прислів’я :”Сім раз відмірте-один раз відріжте”. Багато людей в похилому віці дуже шкодують про те, що зробили в молодості, але повернути назад уже нічого не можна. Саме тому, на сьогодні, все більше людей надають перевагу іншим, більш безпечним видам татуювання, таким як біотату, малюнки хною, кришталеве татуювання, тощо, адже розуміють, що це на все життя.

Захід проведено для юнацтва. Відповідальна-Кирста О.М.

23 липня 2017 року працівники центральної бібліотеки для дітей в міському парку культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка, провели літературну розважалочку «Дитина читає – Україна процвітає» в рамках проекту «Україна читає дітям» і «Літо +».

Перед дітьми розкрився цікавий книжковий дивосвіт. Бібліотекарі представили присутнім книжкові новинки видавництв «Старого Лева», «Ранок», «Кобза», «Картографія», «Світ», «Веселка», читали, загадували загадки. Маленькі читачі з насолодою листали сторінки книг малювали, а потім за допомогою смартфонів оживляли свої творіння.

Захопленням не було меж, коли при допомозі окулярів, діти опинились у світі віртуальної реальності. Не були байдужі до такого дійства і дорослі.

Все було цікаво і неповторно. Сьогоднішній день літа запам’ятається дітям надовго.

19 липня 2017 року у бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури Івано – Франківської міськради для широкого кола користувачів відбувся урок патріотичних цінностей “Ярослав Мудрий — засновник першої бібліотеки в Київській Русі”. Бібліотекар розповіла про найдавніші бібліотеки, які були відомі ще в стародавньому світі – Ассирії, Єгипті, Китаї, Греції, Римі і першу відому у Київській Русі бібліотеку, яку заснував київський князь Ярослав Мудрий у 1037 році при Софіївському соборі. Збереглося дуже мало інформації про Ярославову бібліотеку. Єдина згадка в літописних джерелах — це “Повість Времяних літ”. Подальша доля бібліотеки невідома. Мало відомостей і про первинне місце розташування книгозбірні й книгописної майстерні при ній, а також про кількісний і якісний склад її фонду. Вчені вважають, що вона налічувала понад 950 томів, було чимало історичних творів візантійських авторів, різні збірники притч з церковних житій і твори давньогрецьких авторів (Плутарха, Ксенофонта, Аристотеля, Еврипіда, Геродота, Демосфена та інших). У бібліотеці Софійського собору могли зберігатись і слов’янські книги більш раннього періоду – початку Х ст., про що свідчить відкрита вченими ранньослов’янська азбука, написана на стіні Софіївського собору.

Велика заслуга Ярославової бібліотеки та переписуваної майстерні при ній в тому, що книги, які вийшли звідти стали основою для інших бібліотек, послужили справі поширення писемності на Русі.

Важко переоцінити тогочасне значення Ярославової бібліотеки, але після 1037 р. вітчизняна історія жодного разу про неї не згадує. Що ж сталося з нею? У відповіді на це запитання вчені розділилися.

Для користувачів бібліотеки була розгорнута книжкова виставка “Ярослав Мудрий — засновник першої бібліотеки в Київській Русі”. На ній кожен охочий міг знайти багато цікавої та корисної інформації про епоху Ярослава Мудрого, за правління якого держава досягла найбільшого розквіту та дізнатися таємниці Софіївського Собору та бібліотеки.

Відповідальна за проведення Озарко М. М.